¬»«Ќј„≈ЌЌя ё¬≤Ћ≈…Ќќ√ќ ј–’≤™–≈…—№ ќ√ќ —ќЅќ–” –”—№ ќѓ ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќќѓ ÷≈– ¬»
13-16 серпн¤ 2000 року
1. јрх≥Їрейський —обор возносить под¤ку Ѕогу за …ого милост≥, ви¤влен≥ ѕравославн≥й ÷еркв≥ в XX стол≥тт≥, багатому ≥сторичними под≥¤ми ≥ стражданн¤ми. —обор возносить хвалу √осподу за подвиг мученик≥в ≥ спов≥дник≥в, ¤кими утвердилас¤ ÷ерква ’ристова. «авд¤ки цьому подвигу, самов≥ддан≥й прац≥ ≥ молитв ≥Їрарх≥в, кл≥ру ≥ мир¤н наша ÷ерква змогла в умовах свободи швидко в≥дродити своЇ св≥дченн¤ ≥ служ≥нн¤.
2. —обор з задоволенн¤м констатуЇ все-стороннЇ в≥дродженн¤ православноњ церковност≥, що виражаЇтьс¤ у в≥дновленн≥ ≥ буд≥вництв≥ храм≥в ≥ монастир≥в, у розвитку пастирського, просв≥тницького, м≥с≥онерського, соц≥ального служ≥нн¤, видавничоњ та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ ÷еркви, њњ взаЇмод≥њ з державою ≥ св≥том. —л≥д особливо в≥дзначити, що прац¤ по в≥дродженню ÷еркви в≥дбуваЇтьс¤ у вин¤тково складних умовах, при крайн≥й б≥дност≥ ≥ нестач≥ кадр≥в.
3. Ќовий етап церковного в≥дродженн¤ потребуЇ посиленн¤ уваги до просв≥тницькоњ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на глибоке воцерковленн¤ людей, що приход¤ть у православн≥ храми або т≥льки шукають туди дорогу. ћ≥с≥¤ духовного просв≥тництва, що ведетьс¤ через навчанн¤, пастирськ≥ бес≥ди, м≥с≥онерськ≥ поњздки, видавничу та ≥нформац≥йну д≥¤льн≥сть, повинна стати безумовним пр≥оритетом.
4. —обор визнаЇ особливо важливим зм≥цненн¤ ц≥л≥сност≥ церковного орган≥зму, що повинно виражатис¤ в п≥дтримц≥ пост≥йного зв'¤зку м≥ж центральними церковними орган≥зац≥¤ми ≥ Їпарх≥¤ми, монастир¤ми, параф≥¤ми. Ќеобх≥дна обов'¤зкова участь кожноњ Їпарх≥њ в загальноцерковних програмах не т≥льки шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в, але ≥ зусилл¤ми њњ прац≥вник≥в. ќдобрений розвиток ≥нформац≥йного обм≥ну м≥ж центром ≥ Їпарх≥¤ми, а також створенн¤ Їдиноњ загальнодоступноњ бази даних, що включаЇ ≥нформац≥ю про ≥стор≥ю та стан вс≥х Їпарх≥й, ƒуховних шк≥л, монастир≥в ≥ параф≥й.
7. ¬изнано корисним створенн¤ на Їпарх≥альному ≥ м≥жЇпарх≥альному р≥вн¤х структур, ¤к≥ будуть служити обм≥ну досв≥дом ≥ ≥нформац≥Їю по юридичних, ≥нженерно-буд≥вельних, мистецтвознавчих та ≥нших церковно-практичних питанн¤х.
8. Ќеобх≥дно виконувати ¬изначенн¤ —в¤щенного —иноду в≥д 28 грудн¤ 1998 року про практику дух≥вництва. ¬важаЇтьс¤ корисним призначенн¤ в Їпарх≥¤х ≥ благочинн¤х дух≥вник≥в, до ¤ких ≥нш≥ пастир≥ могли б спр¤мовувати мир¤н з важковир≥шуваними питанн¤ми.
9. Ќеприпустиме рукопокладенн¤ кл≥рик≥в, що мають пост≥йне м≥сце проживанн¤ в ≥нших Їпарх≥¤х, а також чиненн¤ св¤щеннослужител¤ми, в тому числ≥ ≥ заштатними, “ањнств ≥ треб поза межами своњх Їпарх≥й.
¬ умовах, коли св¤щеницька ≥ чернеча одежа часом використовуЇтьс¤ шахра¤ми, —обор вважаЇ неприпустимим зб≥р пожертвувань св¤щеннослужител¤ми ≥ ченц¤ми в привселюдних м≥сц¤х. ћир¤ни дл¤ зд≥йсненн¤ такого збору повинн≥ мати письмове благословенн¤ ѕравл¤чого арх≥Їре¤ т≥Їњ Їпарх≥њ, де проводитьс¤ зб≥р.
10. ¬становленн¤ в монастир¤х ≥ параф≥¤х розм≥р≥в пожертвувань за вчиненн¤ “ањнств ≥ треб не повинно мати характер Уф≥ксованих ц≥нФ. Ћюд¤м, що ¤вно не мають кошт≥в на так≥ пожертвуванн¤, не можна в≥дмовл¤ти у вчиненн≥ “ањнств.
11. ¬исловивши занепокоЇнн¤ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ прохань про наданн¤ церковного розводу, —обор констатуЇ, що ÷ерква, ¤ка незм≥нно захищаЇ моральн≥ основи шлюбу ≥ с≥м'њ, вважаЇ своњм обов'¤зком спри¤ти зм≥цненню шлюбних зв'¤зк≥в ≥ зм≥цненню с≥мейних в≥дносин. «вернути увагу пастир≥в на необх≥дн≥сть проведенн¤ катехизаторських бес≥д з тими, що вступають у шлюб, де давалос¤ б ч≥тке у¤вленн¤ про неможлив≥сть роз≥рванн¤ христи¤нського шлюбу, ≥ про те, що церковний розв≥д можливий лише по причинах вин¤ткового характеру, ¤к≥ повинн≥ бути доведен≥ до св≥домост≥ тих, що вступають у шлюб.
12. ¬изнано корисним продовженн¤ прац≥ по редагуванню богослужбових текст≥в з метою полегшенн¤ њх сприйн¤тт¤ в≥руючими. ƒл¤ цього створити л≥тург≥йну ком≥с≥ю при —в¤щенному —инод≥.
13. —обор вважаЇ особливо важливим розвиток в кожному монастир≥ ≥ параф≥њ доброчинних, просв≥тницьких, м≥с≥онерських ≥ молод≥жних структур, нед≥льних шк≥л та ≥нформац≥йних центр≥в, за стан ¤ких насто¤тел≥ зобов'¤зан≥ зв≥тувати перед правл¤чим арх≥ЇреЇм. ѕри неможливост≥ створенн¤ в окрем≥й параф≥њ вс≥х перерахованих вище п≥дрозд≥л≥в, њх сл≥д створювати на м≥жпараф≥¤льному р≥вн≥, а в крайньому випадку - на благочинному р≥вн≥.
14. « под¤кою √осподу —обор св≥дчить про в≥дродженн¤ монастир≥в ≥ чернецтва. ƒл¤ покращенн¤ духовноњ п≥дготовки до постригу ≥ п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, що його приймають, визнано необх≥дним перейти до практики постриганн¤ в мант≥ю т≥льки по дос¤гненню 30 рок≥в, за вин¤тком студент≥в ƒуховних шк≥л ≥ овдов≥лих св¤щеннослужител≥в. Ќе можна визнати нормальним на¤вн≥сть УтаЇмнихФ ≥ Умандр≥внихФ ченц≥в ≥ черниць, що не несуть церковного послуху. ѕостриг повинен в≥дбуватис¤ т≥льки по благословенню Їпарх≥альних ѕреосв¤щенних. Ќеприпустиме необгрунтоване виключенн¤ ченц≥в з монастир≥в, що можливе лише в крайн≥х випадках ≥ т≥льки указом правл¤чого арх≥Їре¤. Ќеобх≥дний ретельний п≥дб≥р дух≥вник≥в ж≥ночих монастир≥в. «окрема, бажано, щоб такими були с≥мейн≥ св¤щеннослужител≥, вин¤тки можуть робитис¤ т≥льки дл¤ пастир≥в, що мають багатий духовний досв≥д ≥ знаход¤тьс¤ в похилому в≥ц≥. ÷≥ та ≥нш≥ питанн¤ чернечого житт¤ закр≥пити в ѕоложенн≥ про монастир≥.
15. Ќеобх≥дно актив≥зувати зусилл¤ по реформ≥ ƒуховноњ школи в≥дпов≥дно до напр¤мк≥в, ран≥ше затверджених јрх≥Їрейським —обором ≥ —в¤щенним —инодом. ѕри дос¤гнут≥й на сьогодн≥ достатн≥й к≥лькост≥ ƒуховних навчальних заклад≥в потр≥бне покращенн¤ духовного ≥ морального стану вихованц≥в ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ти. Ѕ≥льше уваги сл≥д прид≥л¤ти виховному процесу, спр¤мованому на формуванн¤ справжньоњ церковност≥, на розкритт¤ покликанн¤ до пастирського служ≥нн¤.
–укопокладати у св¤щенний сан вин¤тково ос≥б, що мають сем≥нарську або в≥дпов≥дну осв≥ту, за вин¤тком студент≥в останн≥х клас≥в ƒуховних сем≥нар≥й, що можуть бути рукопокладен≥ в≥дпов≥дно до р≥шень рад сем≥нар≥й. ќдержанн¤ заочноњ осв≥ти в сем≥нарському обс¤з≥ кл≥риками, що не одержали його ран≥ше, в≥дтепер повинно стати обов'¤зковим. ѕравл¤ч≥ арх≥Їрењ повинн≥ максимально спри¤ти в одержанн≥ осв≥ти.
16. —обор в≥таЇ початок викладанн¤ богословських дисципл≥н у св≥тських вищих навчальних закладах ≥ вважаЇ важливим розвиток ц≥Їњ практики через розробку детальних програм ≥ методик, а також через д≥алог з державою, спр¤мований на закр≥пленн¤ ≥ розширенн¤ ≥снуючих можливостей.
17. —л≥д п≥дсилити ≥ скоординувати роботу в галуз≥ викладанн¤ рел≥г≥йних знань ¤к у церковних нед≥льних або загальноосв≥тн≥х школах, так ≥ в школах св≥тських. ¬≥дд≥лу рел≥г≥йноњ осв≥ти ≥ катехизац≥њ проводити перев≥рку роботи Їпарх≥й у дан≥й сфер≥, а Їпарх≥¤м - подавати детальн≥ зв≥ти про стан рел≥г≥йноњ осв≥ти, включаючи дан≥ про к≥льк≥сть учн≥в у православних нед≥льних ≥ загальноосв≥тн≥х школах, а також про к≥льк≥сть учн≥в св≥тських шк≥л, ¤ким викладаютьс¤ рел≥г≥йно ор≥Їнтован≥ предмети. ѕравославн≥ г≥мназ≥њ та ≥нш≥ под≥бн≥ школи повинн≥ п≥дтримувати високий загальноосв≥тн≥й стандарт, сум≥щаючи це з вихованн¤м справжньоњ церковност≥, вкор≥неноњ в л≥тург≥йному житт≥.
18. —обор закликаЇ до подальшого розвитку м≥с≥онерського служ≥нн¤ ѕравославноњ ÷еркви, що чинитьс¤ ¤к у традиц≥йних, так ≥ в нових формах. Ќеобх≥дно розвивати м≥с≥ю поза церковною огорожею: на п≥дприЇмствах, у св≥тських засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в транспорт≥, у в≥ддалених в≥д храм≥в м≥сц¤х. ћ≥с≥онерському в≥дд≥лу доручаЇтьс¤ розробка в≥дпов≥дних методик ≥ програм њхньоњ реал≥зац≥њ. ќсобливою сферою уваги повинна бути м≥с≥¤ серед молод≥.
19. —при¤нн¤ центральн≥й видавнич≥й д≥¤льност≥ повинно стати турботою всього церковного орган≥зму. ¬≥таючи д≥¤льн≥сть Їпарх≥й, параф≥й, монастир≥в ≥ р≥зних церковних орган≥зац≥й в дан≥й сфер≥, —обор одночасно вважаЇ необх≥дним п≥дтримати ¬идавництво ѕатр≥арх≥њ, що координуЇ видавничу д≥¤льн≥сть ѕравославноњ ÷еркви. ожний св¤щеннослужитель ≥ в≥руючий закликаЇтьс¤ до п≥дписки на оф≥ц≥йн≥ загальноцерковн≥ виданн¤. ¬с≥, церковн≥ календар≥, що видаютьс¤ на м≥сц¤х, сл≥д приводити у в≥дпов≥дн≥сть з оф≥ц≥йним календарем. —обор одночасно зазначив на необх≥дн≥сть узгодженн¤ з ¬идавничою –адою виданн¤ вс≥Їњ богослужбовоњ л≥тератури, що друкуЇтьс¤ церковними п≥дрозд≥лами. Ќав≥ть полем≥чна л≥тература повинна збер≥гати дух братолюбства, уникати звинувачень у Їрес≥ ≥ т¤жких гр≥хах, щоб не привласнювати соб≥ прерогативи церковного суду. —обор нагадуЇ про крайню важлив≥сть всеб≥чного розвитку церковних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ - друкарських ≥ електронних - на загальноцерковному, Їпарх≥альному ≥ параф≥¤льному р≥вн¤х.
20. —л≥д п≥дсилити пастирське п≥клуванн¤ про воњн≥в ≥ прац≥вник≥в правоохоронних орган≥зац≥й, взаЇмод≥ю з≥ «бройними —илами та органами охорони пор¤дку, а також п≥клуванн¤ про душ≥ ув'¤знених. Ќеобх≥дно розвивати це служ≥нн¤ в кожн≥й Їпарх≥њ - при координуюч≥й рол≥ в≥дпов≥дного —инодального в≥дд≥лу. «бер≥гаючи ≥ удосконалюючи тепер≥шню практику оп≥ки в≥йськових параф≥¤льним дух≥вництвом, одночасно потр≥бно прагнути до створенн¤ особливоњ пастирськоњ служби, в першу чергу призначеноњ дл¤ роботи на флот≥, на прикордонних заставах, у дальн≥х гарн≥зонах ≥ миротворчих в≥йськах. ” зв'¤зку з цим, сл≥д посилити п≥дготовку в≥йськових св¤щеник≥в в ƒуховних школах.
21. „лени —обору переконан≥ в особлив≥й важливост≥ православного св≥дченн¤ через справи милосерд¤ ≥ доброчинност≥. ¬≥дпов≥дн≥ служби повинн≥ бути створен≥ у вс≥х Їпарх≥¤х, при цьому кожний монастир ≥ параф≥¤ зобов'¤зан≥ вести доброчинну роботу, зв≥туючись перед правл¤чим арх≥ЇреЇм, а через нього - перед вищою церковною владою про конкретн≥ справи милосерд¤ ≥ про витрачен≥ на це кошти. ƒоброчинну д≥¤льн≥сть необх≥дно переважно присв¤чувати д≥т¤м-сиротам, особам, схильним до наркоман≥њ, ветеранам в≥йни ≥ жертвам р≥зноман≥тних конфл≥кт≥в, люд¤м похилого в≥ку, ≥нвал≥дам, ув'¤зненим, б≥женц¤м ≥ вимушеним переселенц¤м.
22. –озвиток богословськоњ науки Ї сьогодн≥ пр≥оритетною загальноцерковною задачею. Ќеобх≥дно посилити п≥дготовку вчених кадр≥в ≥ взаЇмод≥ю ≥з св≥тською наукою. ѕотр≥бне також серйозне удосконаленн¤ системи науковоњ прац≥ в ƒуховних школах ≥ створенн¤ спец≥ал≥зованих церковних наукових центр≥в по р≥зноман≥тних галуз¤х церковного знанн¤. Ќеобх≥дно п≥дготувати до сучасного виданн¤ науково коментовану Ѕ≥бл≥ю. ƒуже актуальним Ї п≥дготовка канон≥чного кодексу ÷еркви. —ерйозн≥ задач≥ сто¤ть перед л≥тург≥йною наукою, насамперед в област≥ розробки Їдиних статутних рекомендац≥й. Ќеобх≥дний богословський анал≥з гострих проблем сучасност≥.
25. –уська ѕравославна ÷ерква у своњх в≥дносинах з ѕом≥сними ѕравославними ÷ерквами буде ≥ надал≥ сл≥дувати запов≥дан≥й —пасителем Їдност≥, зм≥цнюючи дух апостольськоњ соборност≥, п≥д≥гр≥ваючи братерську любов ≥ розвиваючи сп≥вроб≥тництво м≥ж р≥вночесними ≥ р≥вноправними јвтокефальними ѕом≥сними ÷ерквами.
26. —обор виражаЇ занепокоЇн≥сть м≥жправославними протир≥чч¤ми, що найчаст≥ше виникають за пол≥тичними мотивами ≥ порушують мир та злагоду серед православних, ¤к це, наприклад, про¤вл¤Їтьс¤ в ћолдав≥њ ≥ ”горщини, ≥ вважаЇ за необх≥дне продовжити д≥алог з ѕом≥сними ÷ерквами дл¤ подоланн¤ цих протир≥ч.
27. ќсобливим болем в≥дзиваЇтьс¤ в наших серц¤х розкол в ”крањн≥. «аслухавши виступ Ѕлаженн≥шого ћитрополита ињвського ≥ вс≥Їњ ”крањни ¬олодимира про —обор ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви, св≥дченн¤ украњнських ≥Їрарх≥в ≥ всесторонньо обговоривши ≥снуючу проблему, —обор прийн¤в особливе ¬изначенн¤ Уѕро ”крањнську ѕравославну ÷ерквуФ.
28. —обор також молитьс¤ про возз'Їднанн¤ з≥ своЇњ ћат≥р'ю-÷ерквою вс≥х, хто перебуваЇ в розкол≥ в √рец≥њ, Ѕолгар≥њ ≥ крањнах колишньоњ ёгослав≥њ.
29. ¬≥дзначен≥ позитивн≥ зсуви, що нам≥тилис¤ в д≥алоз≥ ѕравославноњ ÷еркви з≥ старообр¤дництвом.
30. –уська ѕравославна ÷ерква усв≥домлюЇ свою в≥дпов≥дальн≥сть за розвиток православного житт¤ не т≥льки в крањнах, на ¤к≥ поширюЇтьс¤ њњ канон≥чна територ≥¤, але й в ≥нших державах, особливо там, де можливе ≥ необх≥дне православне м≥с≥онерське служ≥нн¤ ≥ де присутн¤ наша церковна д≥аспора.
34. —обор висловив занепокоЇн≥сть у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю реального прогресу в д≥алоз≥ з –имо- атолицькою ÷ерквою ≥ констатував, що в м≥жконфес≥йн≥й ситуац≥њ в ”крањн≥, де в результат≥ насильницьких д≥й греко-католик≥в були захоплен≥ православн≥ храми, позитивних зрушень не в≥дбулос¤. як ≥ ран≥ше збер≥гаЇтьс¤ напружен≥сть; багато православних громад донин≥ позбавлен≥ храм≥в. —обор також висловив занепокоЇнн¤ прозел≥тичною д≥¤льн≥стю католицьких структур на канон≥чн≥й територ≥њ –уськоњ ѕравославноњ ÷еркви. —обор закликаЇ кер≥вництво –имо-католицькоњ ÷еркви прикласти вс≥х зусиль до того, щоб ситуац≥¤ зм≥нилас¤ в кращу сторону не на словах, а на д≥л≥, ≥ нагадуЇ, що незгода в розум≥нн≥ ун≥атськоњ проблеми, ¤ка з особливою гостротою про¤вилас¤ на зустр≥ч≥ м≥ж ѕравославною ≥ –имо- атолицькою ÷ерквами в Ѕалт≥мор≥ 9-19 липн¤ цього року, Ї перешкодою дл¤ подальшого продовженн¤ д≥алогу. —тосовно двосторонн≥х переговор≥в, необх≥дно, щоб в цих переговорах брали участь представники ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви
36. —обор обговорив в≥дносини м≥ж –уською ѕравославною ÷ерквою ≥ протестантськими спов≥данн¤ми, висловивши жаль у зв'¤зку з продовженн¤м л≥берал≥зац≥њ в≥ровченн¤ ≥ церковноњ практики де¤ких зах≥дних протестантських громад, що все б≥льш в≥ддал¤Ї њх в≥д ѕравославноњ ÷еркви. ¬ той же час була визнана важлив≥сть продовженн¤ д≥алогу з протестантським св≥том, щоб св≥дченн¤ про ≥стину в≥ри ’ристовоњ залишалос¤ неослабним.
37. –озгл¤нуто питанн¤ про участь –уськоњ ѕравославноњ ÷еркви в м≥жнародних м≥жхристи¤нських орган≥зац≥¤х, зокрема, у ¬сесв≥тн≥й –ад≥ ÷ерков. —обор п≥дкреслив, що тепер≥шн¤ структура ¬сесв≥тньоњ –ади ≥ принципи членства в ньому не задовольн¤ють православних. —обор визнав корисним прийн¤ти р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть подальшоњ участ≥ в –ад≥ по зак≥нченню роботи спец≥альноњ ком≥с≥њ.
38. —обором схвален≥ результати м≥ж-христи¤нських ди¤кон≥чних проект≥в ≥ визнане корисним продовженн¤ сп≥вроб≥тництва з христи¤нами ≥нших конфес≥й у сфер≥ доброчинност≥, соц≥ального служ≥нн¤ ≥ ди¤кон≥њ. —обор п≥дкреслив, що христи¤ни р≥зних конфес≥й повинн≥ сп≥льно виступати проти секул¤ризац≥њ сусп≥льства, поширенн¤ атењзму, пропаганди насильства ≥ розпусти, тиску сект ≥ Унових рел≥г≥йних теч≥йФ.
40. —обор висловив занепокоЇн≥сть про¤вами сатан≥зму, окультизму ≥ Унових рел≥г≥йних теч≥йФ деструктивного характеру, що створюють небезпеку дл¤ особистост≥ ≥ сусп≥льства, ≥ закликав вс≥ здоров≥ сусп≥льн≥ сили ≥ державн≥ структури об'Їднати своњ зусилл¤ дл¤ њх викор≥ненн¤.
41. ќсобливо важливим Ї наданн¤ права в≥руючим д≥т¤м ≥ њх батькам на одержанн¤ загальнодоступноњ рел≥г≥йноњ осв≥ти, а також на те, щоб навчанн¤ у св≥тських школах не суперечило вихованню, одержуваному в православн≥й с≥м'њ. —обор напол¤гаЇ на необх≥дност≥ сп≥льного пошуку ÷ерквою ≥ державою взаЇмо-сприйн¤тливих р≥шень даного питанн¤, що виключало б дискрим≥нац≥ю в≥руючих д≥тей при одержанн≥ середньоњ осв≥ти. ¬лада повинна максимально спри¤ти одержанню школ¤рами знань про рел≥г≥ю в дус≥, що в≥дпов≥даЇ њх св≥тогл¤ду. ¬иражено крайню занепокоЇн≥сть в≥дносно збереженн¤ ≥ зб≥льшенн¤ монопол≥њ матер≥ал≥стичного св≥тогл¤ду в навчальному процес≥.
42. —обор вважаЇ корисним через д≥алог з державною владою домагатис¤ встановленн¤ максимального сусп≥льного контролю за збором комп'ютерноњ ≥нформац≥њ про громад¤н ≥ взагал≥ за процесами, що можуть привести до порушенн¤ таЇмниц≥ приватного житт¤, свободи в≥роспов≥данн¤ ≥ пересуванн¤.
44. ¬заЇмод≥ючи з≥ св≥тськими засобами масовоњ ≥нформац≥њ, св¤щеннослужител≥в ≥ мир¤н закликано б≥льш активно вести м≥с≥онерську д≥¤льн≥сть, роз'¤снювати церковний погл¤д на р≥зн≥ ¤вища ≥ под≥њ, спри¤ти формуванню морального впливу «ћ≤ на житт¤ сусп≥льства. ¬одночас ¤к ≥ ран≥ше турбуЇ на¤вн≥сть конфл≥кт≥в м≥ж ÷ерквою ≥ св≥тськими «ћ≤, ¤к≥ викликан≥ нерозум≥нн¤м церковного житт¤, а ≥нод≥ ≥ наклепницькими, ≥ нав≥ть богоборчими публ≥кац≥¤ми, нац≥леними на в≥дрив людей в≥д Ѕога ≥ на п≥дрив авторитету ÷еркви.
45. —обор п≥дкреслюЇ важлив≥сть д≥алогу ≥ сп≥вроб≥тництва посл≥довник≥в традиц≥йних рел≥г≥й дл¤ створенн¤ миру ≥ злагоди в сусп≥льств≥, а також дл¤ пошук≥в сп≥льноњ в≥дпов≥д≥ на актуальн≥ проблеми сучасност≥ в нац≥ональному ≥ м≥жнародному масштабах.
