¬иданн¤ Ћьв≥вськоњ Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви
≤нтернет-верс≥¤ газети
|
|
¬иданн¤ Ћьв≥вськоњ Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви |
|
|
ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќ»… ѕ≤—“ ѕ–ќ“» √–»ѕ”У√осподь наш, чадолюбивий ќтець вс≥х нас,
з любов≥ до нас, д≥тей —воњх, дарував нам таке ц≥лительство, ¤к п≥ст". —вт. ≤оан «олотоуст ѕравославний п≥ст означаЇ регул¤рне прийманн¤ њж≥ з використанн¤м в≥домих страв слов'¤нськоњ нац≥ональноњ кухн≥, але т≥льки з обмеженн¤м на УскоромнеФ: м'¤сн≥, молочн≥ та ≥нш≥ продукти тваринного походженн¤, ¤йц¤. јле можна њсти рослинну њжу, включаючи овоч≥ ≥ фрукти, ≥нод≥ рибу. “ому, хто хоч раз постивс¤, знайоме в≥дчутт¤ легкост≥ в т≥л≥ ≥ особливого благодатного стану духу. ƒл¤ тих, хто почав поститис¤ корисною буде порада великого старц¤ —ерафима —аровського: Уѕ≥ст пол¤гаЇ не в тому, щоб њсти нечасто, а в тому, щоб њсти мало; ≥ не в тому, щоб њсти один раз, а в тому, щоб не њсти багато. Ќерозумний той постник, ¤кий чекаЇ певноњ години, а п≥д час трапези ненаситно вкушаЇ ≥ т≥лом, ≥ розумомФ. ѕостити - дар Ѕожий ≥ щоб дотримуватис¤ цього, потр≥бн≥ велик≥ зусилл¤, ≥ не вс≥м п≥д силу це нести. ќсобливо дл¤ тих, що в миру, де так багато спокус. “≥, хто бере на себе ношу посту, несуть його мовчки, без лишн≥х роздум≥в, в≥руючи, що п≥ст - один з шл¤х≥в спас≥нн¤. —в¤т≥ отц≥ дотримувалис¤ посту, споживаючи традиц≥йний наб≥р страв. «начимим Ї духовно-моральний аспект посту ≥, дотриманн¤ його, покращуЇ ф≥зичне здоров'¤. ¬≥н Ї вагомою зброЇю проти багатьох захворювань, в тому числ≥ ≥ еп≥дем≥њ грипу.
(Уѕравославний п≥стФ “. ј. ¬орон≥на)
ƒавайте подивимос¤ через зб≥льшуване скло на традиц≥йний виб≥р страв очима л≥кар≥в, ¤к≥ опубл≥кували ц≥ в≥домост≥ в газет≥ У“еленедел¤Ф в є4 ≥ є6 за 2001р. ўозими в наш≥й крањн≥ лютуЇ грип. ≤ щороку виникаЇ питанн¤, ¤к запоб≥гти цьому п≥дступному захворюванню. —каж≥мо Уп≥дс≥стиФ на антиб≥отики та ≥нш≥ п≥люл≥ ви встигнете завжди. —пробуйте спочатку протисто¤ти в≥русу при допомоз≥ природних в≥там≥н≥в. ќтже, щоб зустр≥ти ворога у всеозброЇнн≥, можна ≥ необх≥дно над≥йно зм≥цнити ≥мунну систему за допомогою природних продукт≥в харчуванн¤. јдже щоб знищити в≥рус, орган≥зм повинен витратити багато сил ≥ матер≥алу дл¤ створенн¤ додатковоњ величезноњ к≥лькост≥ антит≥л. јнтит≥ло - молекула, що складаЇтьс¤ з б≥лку. ¬ здоровому орган≥зм≥ цього матер≥алу багато. ћи не в≥дчуваЇмо нестач≥ б≥лку при нормальному харчуванн≥. —кор≥ше, в нас його надлишок (м'¤со, риба, каша, крупи, бобов≥, молочн≥ продукти). Ќапередодн≥ або п≥д час еп≥дем≥њ грипу варто зводити до м≥н≥муму або зовс≥м в≥дмовитис¤ в≥д ковбасних вироб≥в, сосисок, копченостей, консерв≥в. Ќ≥трати, що Ї в них, ≥ ≥нш≥ консерванти - неп≥дход¤щий матер≥ал дл¤ б≥лкового захисту. ѕам'¤тайте, що дл¤ створенн¤ антит≥л необх≥дний не т≥льки б≥лок, але ≥ фосфор. ¬≥н Ї в зернах пшениц≥, жита, в зернобобових, в нас≥нн≥ будь-¤ких рослин ≥ гор≥хах. ¬с≥ перерахован≥ продукти самою природою призначен≥ дл¤ того, щоб створювати нов≥ кл≥тини. “епер в≥д оборони перейдемо до атаки на п≥дступний в≥рус. ќрган≥зму дл¤ боротьби з грипом необх≥дн≥ ще ферменти-ензими. —кладаютьс¤ вони з б≥лка, в≥там≥ну — ≥ групи ¬, ≥ одного з м≥нерал≥в (кал≥й, натр≥й, магн≥й ≥ т.д.). Ѕез в≥там≥ну — ензими втрачають свою активн≥сть. «агальнов≥домо, що в≥там≥ном — багат≥ вс≥ св≥ж≥ овоч≥, фрукти ≥ њхн≥ соки, але особливо - перець червоний солодкий, шипшина, ¤блука, цитрусов≥, зелень, проростки бобових. Ќаст≥йно рекомендуЇмо щодн¤ њсти лимони, використовувати њх с≥к у салатах, або випивати 2 скл¤нки настою шипшини. Ќа жаль, майже вс≥ ми страждаЇмо деф≥цитом в≥там≥н≥в групи ¬. ÷е пов'¤зано з тим, що улюблене м≥сце њх знаходженн¤ - паростки ≥ оболонка нас≥нн¤ злакових культур, що видал¤ютьс¤ в процес≥ очищенн¤ ≥ приготуванн¤ муки вищоњ ¤кост≥. р≥м того, в≥там≥ни групи ¬ розчинн≥ в вод≥. “ому швидко вимиваютьс¤ з орган≥зму ≥ потребують пост≥йного поповненн¤. –адимо в≥дмовитис¤, хоча б тимчасово, на пер≥од еп≥дем≥њ грипу, в≥д б≥лого хл≥ба, кондитерських вироб≥в з б≥лоњ муки, макарон≥в. «ам≥н≥ть њх хл≥бом, кашами з суц≥льного, недробленого зерна - гречаноњ ¤дриц≥, пшона, в≥вс¤ноњ, перловоњ, ¤чм≥нноњ, неочищеного бурого рису, пророщеного зерна. Ѕажано щодн¤ мати на стол≥ жовт≥, жовтогар¤ч≥, червон≥ овоч≥, фрукти: гарбуз, морква, бур¤к, пом≥дори, хурму, курагу, виноград (≥зюм). ѕро необх≥дн≥сть вживати св≥ж≥ соки, квашену капусту знають вс≥. апуста - найпопул¤рн≥ший наш овоч. алор≥йн≥сть њњ невелика. ќвоч цей м≥стить невелику к≥льк≥сть вуглевод≥в, жир≥в, багато м≥неральних речовин, серед ¤ких переважають сол≥ кал≥ю ≥ фосфору, речовини росту, ферменти. ¬ капуст≥ ви¤влено до 16 ам≥нокислот, багата вона ≥ в≥там≥нами. ќсоблива ц≥нн≥сть капусти пол¤гаЇ в тому, що в≥там≥н — в н≥й Ї присутн≥м в особлив≥й форм≥ ≥ не руйнуЇтьс¤ при переробц≥, ≥ може збер≥гатис¤ б≥льше року. р≥м того, у капуст¤ному соков≥ в≥дкрита особлива речовина, що специф≥чно впливаЇ на слизисту оболонку шлунку - спри¤Ї л≥куванню виразки шлунку. вашену капусту називають Уп≥вн≥чним лимономФ. ¬зимку вона з усп≥хом зам≥нюЇ сир≥ овоч≥ ≥ зелень. якщо ви стали забувати, куди т≥льки що поклали потр≥бну р≥ч або н≥¤к не можете щось пригадати, то вживайте зам≥сть цукру глюкозу. ƒобре в≥домо, що глюкоза - це пальне дл¤ нашого мозку. ћожливо, тому ≥ поширилас¤ така думка: хочеш бути розумним - њж б≥льше цукру. јле чи так це насправд≥? ƒавайте розберемос¤. ¬живаючи багато цукру, ми стимулюЇмо утворенн¤ надлишкового ≥нсул≥ну. ¬≥н в≥дбираЇ не т≥льки, нещодавно з'њдений, цукор, але ≥ краде глюкозу з кров≥, залишаючи р≥вень цукру в н≥й гранично низьким. ÷е ослаблюЇ людину ≥ вона швидко втомлюЇтьс¤. ¬иникаЇ слаб≥сть, сонлив≥сть, запамороченн¤, головн≥ бол≥, в≥дчутт¤ голоду, нудота, п≥тлив≥сть, дрижанн¤ в руках, смокче п≥д ложечкою. якщо у вас посеред дн¤, в годин≥ 12-14, виникли, перерахован≥ вище, симптоми, можна з впевнен≥стю сказати: на сн≥данок ви спожили забагато солодкого, ≥ мозок п≥ддали вуглеводному голодуванню. який же вих≥д? ѕривчити св≥й орган≥зм до складних вуглевод≥в, ¤к≥ мають фруктозу, кл≥тковину та ≥нш≥ корисн≥ речовини! ращими постачальниками глюкози дл¤ мозку Ї фрукти. «'њдайте њх не менше 500 г у добу. ÷е стаб≥л≥зуЇ р≥вень глюкози в кров≥ на прот¤з≥ всього дн¤. аш≥ з недробленого зерна - гречка-¤дриц¤, пшоно, овес, перловка, неочищений рис, - кр≥м глюкози ще забезпечать ваш мозок р≥зноман≥тними в≥там≥нами групи ¬, що зн≥муть провали пам'¤т≥, втому. “е, що кальц≥й ≥ фосфор необх≥дн≥ дл¤ роботи мозку, в≥домо не одну сотню рок≥в. ÷≥ елементи Ї в риб≥. ” н≥й же Ї ≥ йод. ÷ей елемент життЇво необх≥дний дл¤ орган≥зму, незважаючи на те, що потр≥бно його м≥зерно малу к≥льк≥сть. |
|||||||
