Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№7 (81)  2001 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Святий великомученик Прокопій

Чи справді "Україна любить Папу"?

Подвиг

Звичаї перших християн. Заповіт таїнств

Про потаємне...

Хто може бути священиком?

Священик і парафіяни

Заява єпископату Української Православної Церкви стосовно діалогу з УАПЦ та УПЦ КП

Молитва і хвороба

Дитяча сторінка
Дитинство преподобної Макрини

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Мораль і щастя

Правда про Фатіму

Свята "правда" по-римськи

Для того, щоб нагодувати ваші душі, до вас приходить Церква

Вже чути брязкіт кайданів...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Жаборинська

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.
а/с 1352

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
alexdeni@mail.ru
 

Rambler's
Top100
TopList
Від   20.1.2001

ЧИСТЫЙ ИНТЕРНЕТ - logoSlovo.RU
Від   24.1.2001


 

Львівська єпархія
Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 
Спілка Православної молоді України (UKRAINIAN ORTHODOX YOUTH FELLOWSHIP)
 

 
    

СВЯТА “ПРАВДА” ПО-РИМСЬКИ

Чи потрібен діалог “любові” між католиками і православними в Галичині?
“Не кожен, хто говорить Мені “Господи, Господи!” увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого Небесного” (Мф. 7, 21)

Люди привикли доводити свою обізнаність в історії, посилаючись на свої дипломи. Стосовно історії християнства в Україні-Русі, то представники всіх конфесій змушені признати, що князь Володимир таки охрестив Русь у візантійському обряді і Київська митрополія юридично належала до Константинопольського патріархату. Православне свято “Торжество Православ'я” святкується з 842 року і термін “православний” вживався від апостольських часів. І до поділу 1054 року термін “Вселенська” (кафолічна - грецьк.) вживався до Східної і Західної Церков. До тих пір, поки на Русі існували свої князі, конфесійних проблем не було.

Конфесійна боротьба появилася після поневолення Західної Русі польськими королями. Коли на польський престол ступив король Жигмунд ІІІ, то він заповзявся “визволити” Західну Русь від православної віри. До 1596 року всі, хто проживав на цій території, були православні, а після Брестської унії появилися переродженці - католико-православні - уніати.

Сучасний діалог католицької демократичної “любові” відбувався на “науковому рівні” з допомогою міліцейських загонів і загонів “Беркут”, гумових “демократизаторів” і щитів, та поліцейської техніки. Православні люди в Самборі добре пам'ятають події біля церкви в 1991-92 роках.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний народився біля 1500 року, коли всі люди в нас були ще православні, тому він сам залишився православним і захищав православну віру. Деякі римські наймити говорять про віру батьків. Так ось: віра наших батьків була та, яку захищав Сагайдачний і всі козаки, а так звані греко-католики є прозелітами, перебіжчиками з православного табору в католицький.

Слово “греко-католики” видумали австрійці після 1772 року. Під тиском поляків в обрядність УГКЦ весь час вводилися зміни, щоб якнайбільше українців відірвати від Православ'я і латинізувати.

В “Кривавій книзі”, виданій урядом ЗУНР в 1919-21 рр., описано, як поляки ув'язнили близько 1000 священиків і ченців УГКЦ в 1918-1919 роках і ні Папа, ні великий український патріот митрополит Андрій Шептицький їх не захищав. В 1930 році була “пацифікація”, репресії і арешти. Андрія Шептицького поляки не переслідували. В 1938-1939 рр. на Холмщині поляки фізично знищували українське населення, палили церкви. Андрій Шептицький знову не постраждав (“Книга пам'яті” В. Процюк, м. Львів).

В 1939-41 рр. прийшла Червона Армія. Чи Шептицький від них постраждав?

В 1941-44 рр. був в нас гітлерівський режим, тисячі українців були розстріляні і посаджені в табори. Чи переслідували гітлерівці Андрія Шептицького? Мстислав Скрипник був православним і гітлерівці посадили його в тюрму. В 1944 р. Андрій Шептицький помер і був похоронений при допомозі радянської влади. Микита Сергійович Хрущов був призначений Й. В. Сталіним організатором похорону.

В 1941-44 рр. Шептицький рабинів-євреїв, брата генерала “АК” переховував від гітлерівців. А скількох українських патріотів він переховав від гітлерівців?

Церкву УГКЦ організував король Жигмунд ІІІ. А українські галичани чомусь сьогодні ведуть агітацію за римську “любов”, хоча в Перемишлі місцевим греко-католикам Папа катедру не віддав.

Українська Православна Церква є апостольською ще з часів ап. Андрія Первозванного, і навіщо українцям ще шукати старшого римського брата?

Дмитро Костик,
с. Кульчиці, Самбірський р-н., Львівська обл.

 

 

У РОКАХ ТИХ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМИХ

У роках тих тридцять восьмих
Ляхи шаленіли,
Церкви наші та «Просвіти»
Усюди валили.
І наруга покотилась
Холмськими полями,
Що ж святиня завинила,
Ляхи, перед вами?
Наша церква мов писанка,
Стоїть величаво
Та приносить Господеві
Одну лишень славу!
І єдиная Христова
Віра у нас з вами,
Що ж та віра завинила,
Ляхи, перед вами?
Що ж вселилось в душі ваші
Мабуть біс з ганьбою,
Що руйнуєте святині
Підряд, одну за одною.
І апостолам святим,
Ноги ви рубали,
Іісусові Христові
Очі вибирали.
Ми не будем вас судити,
Бог за нас це зробить.
Йому видно наші кривди,
Він вас нагородить.
Ми повинні завжди
Про це пам'ятати,
Дітям та онукам,
Кривди розказати.

Віталій Процюк,
м. Львів, 1994.

 



 

В ПОЧАЇВ ДОРОГИ НАС КЛИЧУТЬ

В Почаїв дороги нас кличуть,
Святії там дзвони гудуть,
До нашого Спаса - єдиного в світі,
Народи ідуть і ідуть.

Заступниця наша, Цариця Небесна,
Своїм нас покровом покрий,
Святою водою, великою вірою,
Вірних своїх обігрій.

Благаєм Тебе, прости гріхи наші,
Веди нас до Бога, веди,
Щоб в наших молитвах і покаяннях,
Дорогу до Нього знайти.

Будемо віру кріпить Православну,
З любов'ю до Бога прийдем.
У нашій вірі правдивій
Спасіння своє ми знайдем.

В Почаїв дороги нас кличуть,
Народи молитись ідуть,
До нашого Бога - єдиного в світі,
Своє покаяння несуть!

О. Ларченко,
м. Львів


 

На початок сторінки

Hosted by uCoz