¬иданн¤ Ћьв≥вськоњ Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви
≤нтернет-верс≥¤ газети
|
|
¬иданн¤ Ћьв≥вськоњ Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви |
|
|
—»Ћ» Ќ≈Ѕ≈—Ќ≤ ≤ —»Ћ» Ћёƒ—№ ≤–еальн≥сть духовного св≥ту очима вченого.≤ сьогодн≥ атењсти протиставл¤ють рел≥г≥њ Удумки вченихФ, ¤к≥ заперечують ≥снуванн¤ духовного св≥ту. ѕроте, њхн≥ факти застар≥ли на п≥встол≥тт¤ ≥ не вписуютьс¤ в сучасну теор≥ю будови св≥ту. ј що про це думаЇ сучасна наука? –озпов≥даЇ член-кореспондент јЌ —–—– - ‘от≥й якович Ўатунов, в≥дпов≥даючи на питанн¤ св¤щеник≥в про науков≥ докази УЅутт¤ ЅожогоФ. - Ўл¤хи √осподн≥ не≥спов≥дим≥. „и м≥г хто коли подумати, що ми з ¬ами, ‘от≥й якович, зустр≥немос¤ ось так, в домашн≥й обстановц≥, або, ¤к говорив апостол ѕавло Увуста до вустФ. ћен≥, православному св¤щенику, ц≥каво знати, чи ≥снують науков≥ докази УЅутт¤ ЅожогоФ, невидимого св≥ту - —в≥ту ƒуховного? ’очетьс¤ знати докладн≥ше. –озкаж≥ть, будь ласка, ‘от≥й якович. - ≤снуЇ наука - квантова механ≥ка, ¤ка досл≥джуЇ частинку, ¤к хвилю. ¬и¤вилос¤, що за межами елементарних часток: протон≥в, нейтрон≥в, позитрон≥в ≥ т.д. наш очевидний матер≥альний св≥т не ≥снуЇ, а ≥снують його хвильов≥ функц≥њ. Ќаука п≥д≥йшла до порога, за ¤ким в≥дкрила дл¤ себе ≥нший св≥т, —в≥т незримий, Ѕожий, —в≥т ƒуху. ¬сесв≥т складаЇтьс¤ не т≥льки з з≥рок, планет, туманностей, але ≥ з ≥нших субстанц≥й. ÷е духовн≥ субстанц≥њ, ¤к≥ ≥снують в форм≥ хвил≥, причому ц≥ хвил≥ строго орган≥зован≥. ¬они орган≥зован≥ досконал≥ше, н≥ж ф≥зичний св≥т, ≥ њх функц≥¤ визначаЇ його структуру. “аким чином, наукою доведене ≥снуванн¤ —ил, що “вор¤ть ¬сесв≥т, в≥д ¤ких залежить матер≥альний св≥т. ™ хвильов≥ функц≥њ ≥ Ї хвил≥, метрика ¤ких дор≥внюЇ метриц≥ ¬сесв≥ту, тобто хвил≥ поширюютьс¤ миттЇво в будь-¤ку точку ¬сесв≥ту. ÷е значить, що вимовлене слово або под≥¤ ф≥ксуЇтьс¤ в будь-¤к≥й точц≥ ¬сесв≥ту. ¬ищ≥ —или завд¤ки таким ось функц≥¤м координують миттЇво весь св≥т. Ћюдина також хвильова функц≥¤, ≥ кам≥нь, ≥ молекула ≥ т.д. —аме хвильова функц≥¤ править св≥том. ¬она - ћонада, нос≥й сутност≥. ¬иходить, що матер≥альний св≥т сам по соб≥ - неживий св≥т ≥ спонукаЇ його до житт¤, керуЇ ним хвильова функц≥¤ - тобто св≥том керуЇ Ѕог. «араз розроблен≥ спец≥альн≥ датчики, за допомогою ¤ких ми ф≥ксуЇмо де¤к≥ хвильов≥ функц≥њ. ѕричому ф≥ксуЇмо њх з негативним знаком. ÷е говорить про те, що ≥снуЇ антисв≥т, ¤кий не маЇ життЇвих, творчих корен≥в. ¬≥н прагне зруйнувати ф≥зичний св≥т. «окрема, так≥ негативн≥ пол¤ ми ви¤вили ≥ заф≥ксували в ¤вищах ЌЋќ. ¬становлено, що це демон≥чн≥ ¤вища. ¬изначено њхн≥й центр, траЇктор≥ю польоту ≥ т.д. ™ м≥сце, ≥снуЇ ¤кийсь владика, що цим керуЇ. (÷ерква про це знаЇ, ≥ завжди попереджала про демон≥чн≥сть ЌЋќ, екстрасенсорики, окультизму ≥ т.д. ѕравда, на цю тему в нас ≥снуЇ ≥нша терм≥нолог≥¤ - прим. ј. Ў.). « кожним роком на «емл≥ зростаЇ к≥льк≥сть хвильових матриць з негативним знаком, ¤к ми њх називаЇмо. –ан≥ше њх називали б≥сами. ѕричому ц≥ хвильов≥ матриц≥ ф≥ксуютьс¤. Ѕ≥л¤ де¤ких людей њх практично немаЇ, а в оточенн≥ ≥нших - њх багато, де¤к≥ ними просто обл≥плен≥. —хоже, що в певних умовах в людин≥ (ран≥ш ц≥ умови виражалис¤ словами Убездушна людинаФ) створюЇтьс¤ ¤к би вакуум, ≥ в цей вакуум всел¤ютьс¤ (ми це ф≥ксуЇмо приладами) хвильов≥ матриц≥ з негативним знаком. ¬они починають керувати людиною. - як по¤снити таке ¤вище: Ї люди, в ¤ких говорить б≥с. Ѕабус¤ неписьменна, а в н≥й б≥с розмовл¤Ї р≥зними мовами. ѕо¤сн≥ть це з науковоњ точки зору. - —початку скажу богословськими терм≥нами. Ѕудь-¤кий б≥с знаЇ б≥льше, н≥ж все людство. ≤ з погл¤ду сучасноњ квантовоњ механ≥ки це по¤снюЇтьс¤ теж досить просто: хвильова функц≥¤ ц≥Їњ сутност≥, ¤к ≥ взагал≥ вс¤ка хвильова функц≥¤, чи людини, чи будь-¤коњ орган≥зованоњ структури, практично маЇ всесв≥тнЇ знанн¤. ј мов не так ≥ багато. Ћюди-пол≥глоти знають дес¤тки мов. ¬ мене Ї друз≥, що знають близько 20 мов. ўодо цих хвильових орган≥зованих сутностей (дуже складно орган≥зованих - складн≥ше, н≥ж ми), то дл¤ них знанн¤ мов - це н≥що. - ™ ще таке питанн¤. јлкогол≥ки напиваютьс¤ до такого стану, що починають бачити б≥с≥в?.. - «акорен≥лих алкогол≥к≥в - близько 40 м≥льйон≥в. ¬ них хвил¤ випром≥нюванн¤ саме та, ¤ку випром≥нюЇ негативна хвильова матриц¤. “обто схоже, що в них сидить ¤кась хвильова сутн≥сть, ¤ка ними керуЇ. ≤ сучасна медицина не в змоз≥ що-небудь зробити. “ут можуть допомогти ≥нш≥ сили. - ј захворюванн¤! як вони розгл¤даютьс¤ з науковоњ точки зору? - ћи д≥лимо захворюванн¤ на дек≥лька категор≥й: захворюванн¤ т≥ла, захворюванн¤ душ≥ (псих≥чн≥) ≥ так зван≥ раков≥ захворюванн¤ (зло¤к≥сн≥ пухлини). «араз ми вважаЇмо, що хвороби викликаютьс¤ втратою сенсу житт¤ даного орган≥зму. оли весь орган≥зм не маЇ ц≥л≥, то в ньому з'¤вл¤ютьс¤ центри, де кожна кл≥тина вважаЇ себе господарем ≥ починаЇ розвиватис¤ не в ун≥сон всьому орган≥зму, починаЇ командувати ≥ задавати програми, починаЇ розмножуватис¤, розповзатис¤, ≥ в к≥нцевому результат≥ такий центр в≥дмираЇ ≥ вмираЇ весь орган≥зм. “ому людина повинна мати ч≥тку мету в житт≥, але не матер≥альну, а вищу Ц духовну, ≥ ц≥й мет≥ повинна п≥дпор¤дковуватис¤ кожна њњ кл≥тина. якщо кл≥тина виходить з-п≥д контролю, утворитьс¤ зло¤к≥сна пухлина. ј псих≥чн≥ хвороби - це хвороби душ≥, хвороби хвильовоњ функц≥њ. - ƒопустимо, ¤ веду моральний спос≥б житт¤, а м≥кроб потрапив випадково, через голку шприца, тод≥ в≥н не повинен в мен≥ розвиватис¤! - ÷е не м≥кроб. ÷е в≥рус. ћ≥кроб - це кл≥тина з ƒЌ ≥ –Ќ . л≥тина моральноњ людини, духовно здорова кл≥тина (а значить, ≥ здоровий орган≥зм) в≥дштовхуЇ в≥рус, в≥н не може прикр≥питис¤, притиснутис¤ до мембрани кл≥тини. ¬≥рус починаЇ блукати м≥ж кл≥тинами, ≥ тод≥ б≥л≥ кров'¤н≥ т≥льц¤ ловл¤ть його ≥ знищують. ¬ аморальноњ людини кожна жива кл≥тина (а особливо важлив≥ мозков≥ кл≥тини, що в≥дпов≥дають за ≥мун≥тет) стаЇ нест≥йкою. јле в≥рус в кл≥тину проникаЇ не в≥дразу - кл≥тина ¤к би ≥деолог≥чно не п≥дготована. ¬≥н з п≥втора м≥с¤ц¤ сидить на мембран≥ кл≥тини, плазуЇ по н≥й, привчаЇ њњ до себе: спочатку в кл≥тини з'¤вл¤Їтьс¤ свербл¤чка, вона вс≥л¤ко пручаЇтьс¤, пот≥м звикаЇ - ≥ отут, власне, починаЇтьс¤ њњ руйнац≥¤. ™ народи, що ведуть себе, ¤к в≥руси. - —в¤т≥ ќтц≥ пишуть: - « розбещеними Ц станеш розбещеним, з праведними Ц станеш праведнимФ. - ¬ найближч≥ роки з'¤вл¤тьс¤ ще страшн≥ш≥ захворюванн¤. ¬иникнуть ц≥лком нов≥ форми мал¤р≥њ (Ї вже спалахи). омахи, ран≥ше нешк≥длив≥, стануть дуже агресивними, отруйними. Ќа јфриканському континент≥ можуть поширитис¤ величезн≥ полчища терм≥т≥в, що знищать все на своЇму шл¤ху. ј в ™вроп≥ можуть з'¤витис¤ дуже небезпечн≥ мурашин≥ еп≥дем≥њ. - “од≥ все зрозум≥ло: вс≥ еп≥дем≥њ, що перетерп≥ли народи (холера, чума), - теж насл≥дки морального пад≥нн¤ людей! - “ак, схоже (ми це знаЇмо з л≥топис≥в ≥ з праць „ижевського), що м≥ста, жител≥ ¤ких жили достатньо морально, чума, ¤к правило, обходила. ÷ьому допомагав ≥ церковний дзв≥н, тому що при церковному дзвон≥ в≥рус - нос≥й чуми - гине на в≥дстан≥ семи к≥лометр≥в в≥д дзвону. “ам, де лунали дзвони, дотримувалис¤ вс≥ богослуж≥нн¤, м≥ста, ¤к правило, не уражалис¤ значними еп≥дем≥¤ми. јле, ¤к т≥льки в м≥ст≥ послабл¤вс¤ молитовний режим, в≥дразу нападала чума чи ≥нш≥ хвороби. (≤стор≥¤ св≥дчить, що найб≥льш нищ≥вними еп≥дем≥њ чуми ≥ холери були в середньов≥чних м≥стах ™вропи, незважаючи на жорсткий карантин. ¬ цей пер≥од тут панувала бездуховн≥сть, ≥нкв≥зиц≥¤, народ був до крайност≥ грубим ≥ аморальним. Ќа –ус≥ еп≥дем≥њ чуми були значно р≥дшими ≥ менш жорстокими Ц прим. ј. Ў.) ƒавно в≥домо, що церковний дзв≥н негативно впливаЇ на хвороботворн≥ бактер≥њ ≥ в≥руси. ¬≥рус грипу, в≥рус жовтухи ≥ т.п. просто гинуть. “ифозна паличка гине прот¤гом дек≥лькох секунд Ќе вс¤ка людина витримуЇ дзв≥н. ™ люди, ≥ њх м≥льйони в сучасному св≥т≥, - ¤к≥ абсолютно не винос¤ть дзвону. я знаю кер≥вника в одному з п≥вденних м≥ст, що категорично заборон¤в дзв≥н. ¬≥н просто псих≥чно хвор≥в в≥д цього звуку. ¬ 30-т≥ роки дзвони зн≥мали не т≥льки за вказ≥вкою зверху. ѓх, в основному, зн≥мали люди, що не виносили дзвону. - ўо ¬и можете сказати про майбутнЇ нашого св≥ту? вантова механ≥ка в≥дкрила двер≥ ≥ншого св≥ту. я вважаю, що в структур≥ п≥знанн¤ людства 95% знань повинн≥ бути п≥дпор¤дкован≥ богословським наукам, три-п¤ть в≥дсотк≥в - ф≥лософським, а класичним емп≥ричним наукам можуть бути п≥дпор¤дкован≥ частки в≥дсотку. якщо така структура втримаЇтьс¤, св≥т буде збережений. ј зараз все навпаки. Ќаука ще скаже своЇ слово. јле потр≥бно, щоб народ це сприйн¤в ≥ п≥знав. ≤накше нам не п≥дн¤тис¤ на новий щабель еволюц≥њ.
* * * Ќаука, в≥дкривши молекул¤рну будову св≥ту, вважала, що це межа п≥знанн¤, що молекула - це т≥ матер≥альн≥ цеглини, з ¤ких побудований св≥т. ƒ≥йшовши до атома - знову гордо за¤вила, що саме атом - це нед≥лима частинка, найменша цеглинка. јле подальш≥ дос¤гненн¤ науки примусили вчених притишити голос. ¬они прийшли до приголомшуючого в≥дкритт¤ - атом складаЇтьс¤ з часток, ¤к≥ мають хвильову структуру. ћи знаЇмо про рад≥охвил≥, хвил≥ рентген≥вськ≥, хвил≥ рад≥оактивн≥, хвил≥ св≥тлов≥, ≥ наша у¤ва при цьому слов≥ малюЇ щось невидиме, нев≥дчутне, ефемерне. …ого не можна побачити, торкнутис¤, але воно ≥снуЇ. ≤ тут вчен≥ стверджують - що наш матер≥альний св≥т, частинкою ¤кого Ї ми сам≥, до ¤кого звикли, ≥ впевнен≥ в його ≥снуванн≥ - в д≥йсност≥ ¤вл¤Ї собою систематизоване скупченн¤ коливань, хвиль. ¬есь ¬сесв≥т - ефемерний, це всього-навсього коливанн¤ хвиль! ≤ досить тим хвил¤м тр≥шки зм≥нити частоту чи ампл≥туду коливанн¤, ¤к зникнуть галактики у ¬сесв≥т≥, погаснуть з≥рки, спалахнуть нов≥, проросте зерно, народитьс¤ чи помре людина... ¬се ≥снуЇ ≥ тримаЇтьс¤ на цих коливанн¤х, точн≥ше Ї цими коливанн¤ми... ј що, коли в майбутньому наука в≥дкриЇ, що ц≥ коливанн¤ модульован≥ (частотно, ампл≥тудно чи нев≥домо ¤к)? “од≥ зрозум≥ло, що ц≥ хвил≥, ¤к план, схема чи карта, несуть ≥нформац≥ю про весь св≥т. ≤ весь матер≥альний св≥т це не що ≥нше, ¤к в≥дтворенн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ. як в к≥лькох м≥кроскоп≥чних генах кл≥тини м≥ститьс¤ вс¤ ≥нформац≥¤ про орган≥зм, вид, будову, нав≥ть долю та характер, так в цих хвил¤х м≥ститьс¤ ≥нформац≥¤ про весь ¬сесв≥т, в тому числ≥ ≥ та, що знаходитьс¤ в генах. јле надати хвил¤м модул¤ц≥ю, тобто систематизувати, внести в них ≥нформац≥ю може т≥льки розум. “од≥ хто заклав цю ≥нформац≥ю в хвил≥, ¤к≥ ≥снували ще до створенн¤ св≥ту? ÷е м≥г зробити т≥льки Ѕог - ¬ищий ≥ ¬≥чний –озум. ¬се це лог≥чно, ≥ тому сучасна наука притихла. Ћог≥чно науц≥ визнати Ѕога, а значить - рел≥г≥ю, а значить - —пасител¤, ≥ Ќовий «ав≥т, ≥ його запов≥д≥, ≥ потойб≥чне житт¤, ≥ к≥нець св≥ту, ≥ —трашний суд. ¬сесв≥т взаЇмопов'¤заний ≥ наука повинна визнати, що вона лише частина Ѕутт¤ ≥ найчудесн≥ше його в≥дображенн¤. «начить необх≥дно перегл¤нути шкалу ц≥нностей. ≤ утвердити вищ≥ духовн≥ ц≥нност≥ - Ѕога. јнатол≥й Ўевченко,
м. Ћьв≥в |
|||||||
