Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄСтрітення - це свято зустрічі людини з Богом. Весь зміст нашого життя полягає в тому, щоб побачити Христа до нашої смерті і так цього прагнути, як прагнув святий праведний Симеон, якому відкрилася таємниця життя і смерті в явленні Богонемовляти. Зустріч з Богом неминуча для кожної людини, і вона відбувається тут, на землі, перед тим, як буде інша зустріч - остання і вічна. Усе вирішується в житті кожної людини в залежності від того, як вона ставиться до Христа, і середини тут не може бути: або ми з Христом, або проти Нього. Це розкрилося тоді, коли Господь був піднятий на Хрест, і розкривається далі у всій історії людства. Це розкриється і тоді, коли Господь явиться в останньому Своєму стрітенні, щоб судити весь світ: що одні були завжди з Ним, а інші - без Нього. І тут немає і не може бути середини. Безліч людей грішних стало святими. Ця таємниця, що Христос для багатьох є каменем, об який спотикаються, і випробовуванням, відбувається і донині. І ніхто не може сказати, що він спроможний якось обминути цей камінь спотикання. Христос є каменем, об який спіткнувшися, людина на ньому творить або вічне життя, або, лінуючись, падає і, впавши, розбивається. Кожній людині неможливо бути нейтральною відносно Христа. Можна тільки до часу ніби не брати участь у тому, що відбулося з Христом і відбувається до останньої Його міри - до Другого Пришестя Христового. Але наступає час, коли наше мовчання стає участю в беззаконні і злочині. Про це сповіщає нам сьогодні свято Стрітення. І люди, що начебто поза Церквою і начебто, навіть, не знають Христа і знати не хочуть, насправді беруть участь у зустрічі з Ним. Дуже страшно сьогодні бути байдужою людиною, тому що байдужість і нечулість потурають беззаконню, що все більше розвивається в історії людства. Саме через байдужість і потурання існує в світі найжорстокіша тиранія, і вся сила їх - у ній же. Але найжахливіше - те, що відбувається з душею людини, що хоче уникнути зустрічі з Христом. Така людина стає байдужою до свого власного життя і смерті, тому що вона не хоче бачити, що на її очах відбувається беззаконня, бо байдужа і до чужого життя і смерті. Ці люди двоногі ходячі трупи. І запах від них трупний, отруйний. Ми говоримо про те, що в цьому житті, ще до того, як прийде смерть, кожна людина, подібно праведному Симеону, покликана побачити Христа. І в цьому істинний сенс життя кожної людини. Але може бути, найстрашніше - це, коли людина ще в цьому житті через свою власну байдужість вмирає, як говорить нам Апокаліпсис, ще перед приходом тілесної смерті. Душа її стає мертвою, байдужою до добра і зла, тобто вона вмирає смертю вічною - тієї смертю, якою караються люди за найстрашніші і нерозкаяні гріхи. Це відбувалося і відбувається протягом всієї історії розвитку людства і в кожному народі. І тому так важливо саме сьогодні вистояти християнину. Важливіше, ніж будь-коли, тому що зло розкривається сьогодні у всій своїй повноті. Ми повинні вистояти. Ми повинні вистояти у вірності Христу. Уявіть собі, що зло настільки велике, а ми настільки немічні, що ніхто не вистоїть! Церква Христова перестане тоді існувати, і не відбудеться цього стрітення, цієї зустрічі всього людства з Богом. Сьогоднішнє свято говорить про те, що Господь кличе усіх нас стати на сторону Христа всюди, де йде Його битва зі злом і дияволом. Ми молимося Господу і Божій Матері, щоб всім людям був даний цей дар - берегти вірність Богу до кінця і чекати зустрічі з Ним.
Протоієрей Олександр Шаргунов
|
|||||||
