Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
СКАЖИ МЕНІ ХТО ТВІЙ ЛІКАР...Проблеми медицини XXI століття з погляду православного лікаря Загальновідомо, що розвиток цивілізації приніс людству не тільки благо, але і величезні біди: забруднення повітря, води, грунту. Це привело до різкого зростання захворювань рослинного і тваринного світу. Чи залишилася незайманою людина? Зрозуміло, що ні. Черствість, егоїзм, аморальність, культ насильства, сексу, пияцтво і наркоманія - лиховісні ознаки теперішнього часу. Все це відбувається внаслідок того, що забуті Бог і Божі заповіді, що навмисно перекручують і неправильно тлумачать православну віру, намагаються будь-якою ціною витравити зі свідомості людей високі почуття любові до Батьківщини, сім'ї, до вітчизняного історичного минулого, культури, науки, побуту, традицій, мови. Ціною такого неправедного життя є поява досі небачених венеричних захворювань типу СНІДу. Сексуальна вседозволеність привела до того, що хворі венеричними захворюваннями (особливо часто хламидіями) батьки заражають своїх дітей. Не хочу напророчити поганого, проте передбачаю, що в найближчі роки буде масовий сплеск ураження очей хламидіями. Як офтальмолог, допускаю, що Господь всіх розпусників позначить “червоними очима” (хронічними коньюнктивітами). Позбутися цієї хвороби дуже важко. Необхідне, як правило, багатомісячне лікування дорогими ліками, що підірве бюджет і приведе до розпачу. Масова пропаганда “безпечного сексу” - лукава. Мікроорганізми - носії хвороби, що передаються статевим шляхом, настільки мікроскопічні, що легко проникають крізь товщу захисних засобів. Незрозуміло, чому про це соромливо мовчить медична громадськість? На людство, крім нових хвороб, насувається і інша біда - поява численних, недостатньо вивчених і не перевірених багаторічною лікарською практикою, методів дослідження, діагностики і лікування. Кожного дня, преса повідомляє про нові чудодійні ліки і засоби лікування. Їх не перелічити. Тут розгубиться не тільки пацієнт, але і лікар, що не знає, як ставитися до цієї інформації, що часто має винятково рекламний характер. Помірний консерватизм у сприйманні всього нового - ось той рятівний для людства орієнтир, що дозволить не впасти в крайність. Зараз почалося повальне захоплення, так званими, нетрадиційними методами діагностики і лікування. Цілком незаслужено відсуваються на задній план очевидні успіхи і досягнення фундаментальної медицини і, перевіреного віками, медикаментозного (аллопатичного) лікування. У муках відроджується гомеопатія, що впевнено займає, належне їй, місце в медицині. Мало хто знає, що відомий в історії Руської Церкви митрополит Серафим (Чичагов), нині прославлений Церквою як священомученик, був талановитим гомеопатом. У його медичних працях говориться, що медицина складається з трьох частин: аллопатії, гомеопатії і гідропатії. Відразу ж варто обмовитися, що ці праці опублікували наприкінці XIX сторіччя, після того, як стали популярними твори Кнейпа про користь водолікування (гідропатії). На думку владики Серафима, лікар повинен знати однаково добре як аллопатію, так і гомеопатію, щоб гоїти хворого швидко і безпечно. Як аллопатія, так і гомеопатія мають свої межі можливостей. Це як два брати-близнюки, які в чомусь схожі, але в той же час мають і свій характер, і свої особливі риси. Для хворої людини здебільшого цілком байдуже, яким засобом (аллопатичним чи гомеопатичним) його вилікує лікар, аби швидше і без шкоди для загального стану здоров'я. Останнім часом додався ще такий чинник, як гроші, тому лікування повинно бути ще і максимально дешевим. Дивно, що пацієнти в залежності від релігійності, світогляду і душевних намірів часом інстинктивно вибирають різні методи і засоби лікування. Та людина, в душі якої не погасла іскра Божа, тягнеться до перевірених методів лікування, а гордовиті люди вибирають “науки”, які приваблюють їх своєю таємничістю і обіцяють негайне одужання. Таких пацієнтів як магнітом тягне в тенета різних “цілителів”. Знаючи характер і душевні наміри конкретних лікарів і “цілителів”, можна прогнозувати, хто в них буде лікуватися. Хочеться перефразувати відому приказку: “Скажи мені, хто твій лікар, а я скажу, хто ти”. Спроби перетягнути до себе “чужого” пацієнта будуть безрезультатними. Якщо хворий нікому не довіряє, гордовитий, жадібний, нетерплячий, лінивий, хтивий, схильний до переїдання, пияцтва і блуду, звик до лестощів і чиношанування у свою адресу, запевняю, що він не буде продовжувати лікування в православного лікаря. Дивовижно, але незаперечний факт, що такі люди настільки самовдоволені і духовно сліпі, що, навіть, незважаючи на успішне лікування, припиняють його і йдуть до подібних собі користолюбних лікарів, не відаючи, що позбавляють себе можливості вилікуватися. А можливо Господь їм попускає хворіти, а не одужати, для смирення? Вилікуватися може тільки та людина, що щиро бажає позбутися численних гріхів і пристрастей при допомозі спасительних православних церковних Таїнств (сповіді, причастя, соборування). Лікар гоїть тіло (організм) хворого і підготовляє до лікування душі при допомозі священнослужителя. Та медицина стала вигідним бізнесом для багатьох напівграмотних доморослих “цілителів” усіх мастей. Вкажемо на деякі проблеми медицини з єдиною метою - попередити людей. Деякі методи лікування спроможні не тільки відразу, але, навіть, через роки і десятиліття завдати непоправної шкоди здоров'ю. Як гомеопат, не раджу займатися самолікуванням, використовуючи, так звані, комплексні вітчизняні або імпортні препарати. Не варто наївно вважати, що гомеопатична терапія абсолютно нешкідлива. Справа в тому, що деякі фірми до складу багатокомпонентних гомеопатичних ліків, наприклад, для лікування грипу, включають надто зависокі витяжки з тканин тварин (свиней). Як це позначиться на вас або ваших нащадках, ніхто достеменно не знає. А раптом хтось з них “хрюкне” і в такий спосіб “згадає” особисто вас - винуватця “генетичного дефекту”? Не варто принижувати значимість гомеопатії, але і не варто вважати її панацеєю від усіх хвороб. Погана людина не може бути гарним лікарем-гомеопатом. Це стосується і спеціалістів, що займаються всілякими комп'ютерними діагностиками. Не хочу скривдити гідних лікарів. Проте прошу пацієнтів перед підготовкою до проведення досліджень докладно поговорити з лікарем. Відсутність чітких і зрозумілих відповідей про те, що лікар збирається робити і які можливі небажані наслідки, повинні насторожити і привести до розсудливої відмови від процедури. Чого тільки не витворяють з нашими довірливими людьми! Знімають якісь електричні параметри, безграмотно їх тлумачать, а потім, перетворені комп'ютером, сигнали знову засилають в організм. Якщо в радіоприймач посилати чужі по природі для нього сигнали, то в ньому неминучо перегорять якісь транзистори і він вийде з ладу. А що згорить у вас в процесі або після такого “лікування”? Жахливо, що нерозумні батьки штовхають на такі сумнівні методики своїх дітей, позбавляючи їх права захисту від агресивної медицини. Ви запитаєте: невже настільки погані справи з електронно-інформаційним лікуванням хворих? Є і гарні, безпечні методики, проте вони не застосовуються на практиці через відсутність державного фінансування вітчизняних розробок. У нас тисячі талановитих вчених і винахідників, але медичний ринок послуг захоплений іноземними компаніями. Фінансово зацікавлені, засоби масової інформації найчастіше рекламують сумнівні лікарські засоби і методи лікування. Дорогі читачі, знайдіть сумлінного лікаря і проконсультуйтесь у нього з приводу доцільності проведення сумнівного обстеження. Це зменшить ризик одержати ушкодження. Ще одна порада. Для знешкодження прихованого екстрасенсорного впливу зі сторони медичного персоналу візьміть за правило при проведенні ін'єкції або будь-якого дослідження творити про себе молитву. Добре читати молитву Ісусову: “Господи, Ісусе Христе, помилуй мя грішного” - або молитву: “Господи, помилуй!”. Далеко не все можна вилікувати мануальною терапією, травами та іншими методами лікування, що не потребують значних капіталовкладень. При всьому бажанні лікуватися консервативно мільйонам людей потрібні оперативні втручання, такі, наприклад, як лапароскопія або мікрохірургія і т. д. Тільки держава може і повинна забезпечити своїх громадян повноцінною медичною допомогою. Як православному лікарю, мені, відкриваючи газети, читати рекламні оголошення на зразок: “По благословенню Православної Церкви народна цілителька матушка...” дуже прикро. Хто дозволяє такий обман населення, що ганьбить нашу Святу Церкву? Прийшов час створити медичну раду православних лікарів, що могла б висловлювати свою компетентну думку зі спірних питань сучасної медицини і давати практичні рекомендації про небезпечні і безпечні для здоров'я населення методики діагностики і лікування. Пора це питання розглянути на державному рівні. Адже мова йде про збереження не тільки тілесного, але генетичного і духовного здоров'я людей.
Володимир Олексійович Непомнящих,
лікар-офтальмолог “Русский дом” №12, 2000 |
|||||||
