Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія
газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
РІЗДВЯНИЙ ПІСТПроповідь Блаженнішого Митрополита Володимира Установлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на древні християські часи. Уже з І\/століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творіннях Різдвяний піст. В V столітті про древність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, єпископ міста Риму Спочатку Різдвяний піст у різних християн мав неоднакову тривалість: найчастіше від семи днів і більше. На соборі 1166 року, що відбувся при Константинопольському Патріарсі Луці та візантійському імператорові Мануїлі, було прийнято постанову для всіх християн дотримуватися посту протягом сорока днів перед великим святом Різдва Христового. Різдвяний піст припадає на зимовий час, і слугує він нам для освячення четвертої пори року таїнственним обновленням духовної єдності з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового. Святитель Лев Великий пише: „Саме утримання позначає чотири пори року, щоб ... ми зрозуміли, що постійно маємо потребу в очищені і що при життєвій розсіяності, нам завжди потрібно намагатися постом і милостинею викорінювати гріх, що примножується тлінністю плоті і нечистотою бажань”. За словами Льва Великого, Різдвяний піст - це і наша з вами жертва Богу за зібраний урожай та плоди землі, які Він нам дав. „Як Господь ущедрив нас плодами землі, - пише святитель, - так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних”. А преподобний Симеон Фесалонікійський говорить, що піст різдвяної Чотири-десятниці - це символ говіння Мойсея, який постився сорок днів і сорок ночей і отримав на кам'яних скрижалях Божі заповіді. А ми, коли постимось сорок днів, бачимо і приймаємо живе Слово від Діви, написане уже не на каменях, але таким що прийняло тіло і народилося, ми залучаємося до Його Божественної плоті. Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого що явився в світ, і щоб окрім звичайних дарів і жертв принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню. Піст тілесний, без посту духовного, нічого не приносить для спасення душі, а навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим. Трапляється це тоді, коли людина, утримуючись від їжі, проникається почуттям власної зверхності від усвідомлення того, що вона поститься.Істинний піст пов'язаний з молитвою, покаянням і утриманням від страстей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ. Піст не ціль, а засіб - засіб смирити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лиш дієтою. Сутність посту виражена в слідуючій церковній пісні: „Постячись від їжі, душе моя, а від страстей не очищаючись, - даремно втішаєшся неядінням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то як фальшива будеш зненавиджена Богом, і уподобишся злим демонам, які взагалі ніколи нічого не їдять. |
|||||||
