Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія
газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
Спаси Господи!
"СО СВЯТЫМИ УПОКОЙ..."Отець Іоан народився 4 січня 1947 року у с. Іванівні Жидачівського району Львівської області у сім'ї селянина. Закінчив середню школу та Ленінградську духовну семінарію. Отець Іоан був призначений настоятелем свято-Михайлівської церкви у с. Шандровці Турківського району. За старанні труди во славу Святої Церкви у 2004 році був нагороджений мітрою. Парафіяни села Шандровець Турківського району Львівської області 10-го листопада цього року прощалися із дорогим пастирем прот. Іоанном Соболевським. Перестало битися серце отця Іоанна. Життя прот. Іоанна, - це милосерддя до кожної людини, як образу Божого. Чин похорону, за проханням Високопреосвященнішого архієпископа Львівського і Галицького Августина, очолив Преосвященнійший єпископ Мукачівський і Ужгородський Агапіт з сонмом духовенства Львівської та Мукачівської єпархій. Після співу «Со святими упокой», секретар єпархії прот. Богдан Білас передав щире співчуття Владики Августина рідним, близьким, церковному комітетові і парафіянам. Потім зачитав біографічні дані покійного священика - від народження до останнього дня життя. Одинадцять років жертовного духовного життя було віддано служінню на парафію села Шандровець. Розрішальну молитву прочитав Владика Агапіт. 3 прощальним словом звернувся прот. Роман Коломийчук в якому зазначив, що “... голубе небо з білими хмарами, це дві сторони парафіяльного життя, боротьби добра і зла, яке проявило себе особливо в день похорону ”. Благочинний прот. Олексій, розказав, який тернистий був шлях прот. Іоанна, і закликав всіх до сорокодневної особливої молитви за новопреставленого отця. Тіло покійного було обнесено навколо святого храму з благовійним співом церковного хору і прощальним дзвоном. Надгробне слово сказав єпископ Агапіт, в якому наголосив на значення життя християнина і пастиря Церкви на землі. «... Наше тіло - це земля, а душа вічна і безсмертна. Пасха - перемога над смертю. В Євангельській притчі про багача і Лазаря, розкриті дві сторони життя, як різні на землі, так і різні після смерті. Храм, це зустріч християнина з Богом, це хрест духовний, це радість, яка починається на землі і ніколи не кінчається у вічності. Храм є святиня, це жертва стояння в страсі і трепеті перед престолом Божим. Нехай милостивий Господь нагородить служителя святої Церкви і подасть йому вічну радість в Царстві Небесному». Львівська єпархія УПЦ сумує з приводу передчасної смерті священика В'ячеслава Массанса. Отець В'ячеслав народився 24 жовтня 1966 року у м. Даугавпілсі, Латвія. У грудні цього ж року був охрещений по римо-католицькому обряду. Навчався у середній школі. З 1981 році став прислуговувати у вівтарі. Служив строкову службу у Радянській Армії. Закінчив три курси історичного відділення філологічного факультету Даугавпілського педагогічного інституту. У 1987 році поступив на навчання у Ризьку римо-католицьку семінарію. У 1991 році отримав звання бакалавра. У 1991 році отримав право на перехід з латинської на візантійську традицію та був рукопокладений у сан диякона та священика. 1991-1993 році - настоятель ризької греко-католицької парафії. Викладав історію Церкви у Ризькому інституті катехизації, був редактором газети, настоятелем окремих уніатських парафій. У 2004 році був на послусі у свято-Успенській Унівській лаврі. Просвітившись Православієм, отець В'ячеслав Массанс приніс покаяння за перебування в унії, яке прийняв Високопреосвященніший архієпископ Львівський і Галицький Августин, і став священиком Православної Церкви. За старанні труди у славу Святої Церкви був нагороджений набедреником. Отець В'ячеслав, тимчасово перебуваючи у Латвії, несподівано помер 31 жовтня 2005 року.
|
|||||||
