ЗІРКА ПАНА ЗАМІСТЬ ВИФЛЕЄМСЬКОЇ
ТА ФАЛЬШИВИЙ МИКОЛАЙ
А ось приклад ще одного шарлатанства, про яке йде мова в православних виданнях з нагоди так званого «Миколая», який одночасно з п'ятикутною зіркою Пана заступив справжнього святого Миколая, архієпископа Мір Лікійських. Одночасно з американізацією нашої православної традиції ми отримали з-за кордону «валентинки», тобто свято закоханих, а також свято вампірів, духів і демонів напередодні дня Всіх Святих, який святкується римською Церквою 1-го листопада. Приїхав на санчатах з оленем до Польщі божок щастя —
домовик у червоному кожушку та шапці, ім'я якого звучить як «Санта Клаус». У країні войовничих безбожників подібна потвора заступила вельми шанованого в Росії святого Миколая. Треба визнати, що атеїсти в Росії були, незважаючи на все, більш порядні, ніж наші вчителі та катехизатори. Прошу не обурюватися — зараз все поясню. Росіяни називали свого дідугана не святим Миколаєм, а «дедом Морозом». В Америці, в Північній та Західній Європі він називається Санта Клаусом, та тільки в нас — в країні, що удає найбільшу побожність, катехизатори з підперемишльських римо-католицьких шкіл не помічають різниці між святим Миколаєм та скандинавським божком Санта Клаусом. Як можна говорити, що це — одне й те саме і писати з дітьми листи у Лапландію до святого Миколая? Як відомо, реліквії великого святого спочиваються в м. Барі в Італії, а не в Лапландії. Якби у вікні папської резиденції під час однієї з найважливіших молитов з'явився, наприклад, Горбачов в білому костюмі, чи ви назвали б його папою? З одного боку, це є так звана акція відхристиянення Європи, але хто дома примушує нас переодягатися згідно взірців з телевізора? З іншого боку, для певної частини «ватиканських патріотів» святий Миколай походить з Росії, і тому краще підмінити його американським” Миколаєм. Це ще один крок в бік улюбленої Європи від бридкої православної Росії з її святим Миколаєм.
Перед святами потрапляємо до магазинів, де на стінах можна помітити хрест. Важко щось придбати таке, що б не було позначено п'ятикутною зіркою. Все — реклама, упаковка, продукти харчування, а, найчастіше, іграшки та одяг для немовлят — щоб змалку звикали до цієї магічної зірки та вбирали її на себе. А хто на них чіпляє ці демонічні знаки? Батьки-християни, які купують цей одяг в християнських магазинах.
Розповсюдження культу фальшивого Миколая та йому подібних символів у наших оселях повинно насторожити нашу християнську свідомість. Зрозуміло, що тепер тобі ніхто не забороняє вірити. Тільки виникає запитання: в що ти будеш вірити в старості та в що будуть вірити твої діти, які вже сьогодні не знають, ким був святий Миколай? Якщо замість прийняття християнської символіки дозволиш собі закидатися та обклеюватися демонічними символами — знай, що невдовзі заміниш Ісуса Христа, Істинного Бога та Істинну Людину, на американського Jesus Christ Superstar, на аріанську досконалу людину, яку проголошують сьогодні Свідки Єгови, або на революціонера і пророка, який прийшов підготувати грунт для марксизму — як вчить теологія визволення Південної Америки. Зверни увагу, як підмінюються ці, найсвятіші цінності, на інші, в дешевих обгортках. Це не жарти: цього року зимові куртки з намальованими зірками Пана були дешевші за такі самі чисті або з написами.
В одній зі своїх статей Маргарет Тетчер проголосила: “Ми є інженери душ, а сьогодні основою будування є економія”.
Опрацьовуючи дану тему, я поділився своїми думками про Санта-Клауса з однією віруючою, як вона сама запевняла, людиною. Виявляється, вона була дуже здивована моїм “прискіпуванням” до очевидних речей. Адже, пояснила вона, “Клаус” означає “Nicolaus, по нашому — “Миколай”. Все було б добре, якби святий Миколай, відомий своїм християнським милосердям, який приймав участь в екуменічному Соборі в Нікеї в 325 році, жив у Лапландії та їздив на санчатах. Це взагалі дві різні особи: одна — православний архієпископ, відомий своєю безкорисливою допомогою нужденним, друга — домовик, демонічна, хоча і, здається, симпатична особа.
Отже, не будемо обманювати своїх дітей, якщо хочемо виховати їх у дусі віри, не будемо робити вигляду, що в усьому винне телебачення, яке демонструє такі програми, що це воно створює такого Миколая. Зверни свою увагу на те, які зірки блимають в рекламах, фільмах та дитячих програмах. Звідусіль дивиться голова Пана — князя цього світу (зірка).
Сподіваюся, після цього ти зрозумієш, хто керує духовною стороною телебачення.
З книжки "Культ Пана та його демонічні символи",
архімандрит Нікодим,
монастир св. Кирила і Мефодія, Польща
