ТАЇНСТВО СОБОРУВАННЯ
Соборування - одне із семи Таїнств Православної Церкви, встановлене ще в часи Апостолів для хворих людей. При помазанні тіла освяченим єлеєм на хвору людину сходить благодать Божа, що лікує його тілесні і духовні немочі. Апостоли, послані Господом проповідувати, “багатьох хворих мазали олією і хворі зцілялись” (Мк.6, 12). Апостол Яков в своєму посланні пише: “Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім'я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і підведе його Господь; і якщо він гріхи вчинив, простяться йому” (Як. 5, 14-15). Головним в Таїнстві є семиразове помазання хворого освяченою олією і читання молитв зцілення. Перед кожним помазанням читається уривок із Євангелії про зцілення Господом і Апостолами різноманітних хвороб, про необхідність віри, молитви і доброчесного життя для здоров'я. Справжнє зцілення людини, за вченням Церкви, складається не тільки з відновлення його фізичного здоров'я, інакше сприймаються хвороби, страждання і смерть. Таїнство Єлеєосвячення пропонується віруючим як можливість припинення процесу духовного і фізичного вмирання і можливість ввійти в Царство Боже. Причиною занепаду і віддалення від цього Царства є гріхи людини, в тому числі і неусвідомлені. В цьому Таїнстві відбувається відпущення забутих, несповіданих гріхів (але не свідомо прихованих!). Тому вдаються до Таїнства Єлеосвящення не тільки хворі, але і фізично здорові люди, особливо під час Великого Посту. І дійсно, після Соборування багато з тих, що хворіють зціляються, полегшується перебіг хвороби. Прикладів зцілень - безліч. Але, на жаль (або на щастя?), чудеса рідко переконують. Жива віра приходить не від чудес, а від сприйняття серцем, коли його торкнеться Благодать Божа, символ якої є єлей (освячене масло).
ЧУДО ЗЦІЛЕННЯ ВІД ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ
Коли я вчився в Московській медичній академії і жив у гуртожитку, в сусідній кімнаті мешкав мій товариш з Севастополя. З ним я ходив на служби в Данилівський монастир, читали вечірні молитви. Два рази під час навчання в Москві мій товариш лягав в лікарню з загостренням хронічного гепатиту. Після закінчення академії я повернувся в Петербург, а він залишився в Москві і поступив в ординатуру на кафедрі інфекційних хвороб. Ця кафедра - одна з перших, що почали використовувати в діагностиці інфекційних хвороб метод ПЛР (полімеразну ланцюгову реакцію). Метод в добрих руках практично не дає помилок і сьогодні є найточнішим. Для точності результатів потрібне суворе дотримання стерильності і постійний контроль еталонних реакцій. Мій товариш був в лабораторії “живим еталоном” протягом двох років. Кожний місяць в нього брали кров і перевіряли реакцію, яка завжди була позитивною, тому що вірус при хронічному вірусному гепатиті постійно перебуває в організмі (хронічний гепатит невиліковний!). З деякими гордощами вченого, з смутком хворого, і з смиренністю християнина він демонстрував мені плівки з результатами своєї - позитивної - реакції.
Якось зимою він поїхав за порадою до о. Бориса в Чернігівський скит, що недалеко від Троїце-Сергіївої Лаври. Отця Бориса не було, товариш мій соборувався, тому що в Чернігівському скиту соборування проводиться щодня. Після цього всіх, хто приїхав, ієромонах повів до цілющого джерела.
Товариш повернувся в Москву. Так “співпало”, що наступного дня в нього знову брали кров для контролю. Реакція була - негативною, лікарі перелякалися. Це означало катастрофу! Всі аналізи, що робилися протягом місяця від останнього контрольного заміру були сумнівними, їх потрібно було повторити, всі діагнози могли бути помилковими, лікування хворих неправильне, і дорогі реактиви зіпсовані! Тому реакцію повторювали і повторювали, поки зрозуміли, що не аналізи дали похибку, а вірус зник!
Пройшло вже декілька років, а вірус в крові так і не появився! Він зник після Таїнства Соборування.
Слава силі Твоїй, Господи!
З газети “Петр и Павел”, №1, 2000
