Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ВАРТІСТЬ АБРИКОСОВОЇ КІСТОЧКИ(або за що просив вибачення Папа) Невже хрестоносний рух, направлений у Східне Середземномор'я, що тривав майже два століття (1096-1270 рр.) організовували для придбання саджанців абрикосів? Невже лише задля абрикосових кісточок було сплюндровано столицю Візантійської імперії Константинополь? Для початку з'ясуємо чим був Константинополь для православних греків і для Вселенського Православ'я? Це місто було засноване греками у 658 р. до Різдва Христового і мало назву - Візантія. Через своє вигідне географічне розташування на вузькому проливі між Чорним і Мармуровим морями Візантія мала велике торгівельно-промислове значення. Саме тому імператор Константин Великий у 330 р. переносить у Візантію столицю Римської імперії і перейменовує її на Константинополь - Новий Рим. Нова столиця прикрашається храмами, палацами, витворами мистецтва. Це приваблює у місто чисельне населення. Константинополь стає центром суспільного і церковного життя греко-римського світу. Кілька століть все життя оновленої християнством імперії, мало церковно-релігійний характер: процвітає теологія, церковне мистецтво, розквітло богослужіння, збагатившись чудовими доповненнями попередніх форм, досконалості досягли церковні проповіді та поезія. Появилися видатні богослови, такі як Афанасій Олександрійський, Євстафій Антіохійський, Григорій Богослов, Василій Великий, Іоан Златоуст і творці піснеспівів - Іоан Дамаскін, Роман Сладкоспівець, Косьма Маюмський, Андрій Критський та інші талановиті діячі Східної Церкви. На жаль, через сутички двох протилежних світів - християнського та ісламського, на початку ХІ ст. Візантійська імперія опинилася у вкрай скрутному становищі. Війська турків-сельджуків відвоювали у греко-ромеїв всю Малу Азію і неодноразово погрожували самому Константинополю. Поневолення і рабство стало долею східних християн. Лише наприкінці ХІ ст. у них з'явилася надія на звільнення. Саме в цей час на захист Святої Землі і Гробу Господнього піднялися хрестоносці. Та сподівання православних греків виявилися марними! Хрестові походи - це військові експедиції, що здійснювалися християнськими народами Європи з кінця ХІ до кінця ХІІІ ст. Духовними провідниками цих походів були латинські єпископи, священики і ченці на чолі з Римським понтифіком. Крім звільнення святих місць Сходу від магометан метою хрестових походів було поширення католицького впливу і підкорення Східної Церкви Римському престолу. Реалізовувати своє завдання хрестоносці почали з часів першого хрестового походу (1096р.), коли переслідувались та зазнавали утисків Православні Церкви Сирії та Палестини. Завоювавши в 1098р. Антіохію, хрестоносці поставили там латинського патріарха, а православний патріарх Антіохійський старець Іоан змушений був залишити свою кафедру і шукати притулку в Константинополі. Його долю розділив, після завоювання Єрусалиму в 1099р., патріарх Єрусалимський Симеон. Тікаючи від свавілля хрестоносців він оселяється на о. Кіпр, де й помирає. Наступник Симеона Євфимій змушений був проживати в Константинополі. На місце православної ієрархії хрестоносці призначали латинських митрополитів і єпископів у Вифлеємі, Тірі, Кесарії, Назареті та інших містах. Всі вони підкорялись латинському Єрусалимському патріарху. До речі в католицькій ієрархії досі зберігається образлива для православних інституція латинських патріархів Сходу, що висвячуються і живуть в Ватикані. Лише Єрусалимський латинський патріарх живе в Єрусалимі з 1874р. Користуючись правом переможців латинники вважали, що все православне населення Сходу належить до їх Церкви і вимагали від нього беззаперечного послуху Риму. Збувались надії папи Григорія VI, що пропагував хрестові походи в 1073-74рр. В своїх листах він писав: “Головна мета походу полягає в тому, щоб притягти “схизматиків”-греків до єдності віри, встановити правдиво батьківські стосунки між Римом і його дочкою - Східною Церквою. Греки повинні скоритися владі наступника св. Петра та визнати його зверхність”. До єдності православних-”схизматиків” заганяли вогнем і мечем. В 1204 р., під латинське ярмо потрапила і Константинопольська Церква. Під час четвертого хрестового походу на Єрусалим, війська хрестоносців повертають на столицю Константинополь. Спокусившись багатою винагородою та обіцянкою підкорити Православну Церкву папі, хрестоносці відвойовують Константинополь в імператора Олексія ІІІ для його брата Ісаака Ангела і племінника Олексія IV. Для виплати боргу хрестоносцям нові володарі імперії вводять додаткові податки, вилучають церковні цінності і скарби монастирів. Це викликає в греків обурення. Між жителями Константинополя та хрестоносцями виникають сутички. Скориставшись заворушенням в столиці, група заколотників вбиває Ісаака Ангела та Олексія IV. Втративши надію на одержання винагороди, хрестоносці вирішують вдруге захопити і пограбувати Константинополь. 13 квітня 1204 р. у Константинополі - жахлива картина грабіжництва і знущання над святинями. Пожежа, спричинена хрестоносцями, охопила кілька кварталів, самі хрестоносці, або як їх називали свідки подій “мужі крові”, несамовито вишукували здобич у багатих і бідних оселях. Вони не відступали ні перед святинями храмів, ні перед мирним спокоєм гробниць. Ось як описує пограбування Константинополя німецький історик: “Після захоплення Константинополя розпочалося страшне мордування. В дикому захопленні від своєї перемоги хрестоносці чинили такі святотатські діла, що викликали докори навіть самого Папи. Ікони Спасителя і святих зривали по церквах зі стін і кидали на підлогу, або вживали як сидіння чи лави. Святі мощі викидали в відхожі місця, а Святі Дари топтали ногами. Священні чаші вживали як келихи для пиття. Імператорські гробниці та пишні оздоби храму св. Софії і інших церков були пограбовані. Бронзові статуї, твори давнього мистецтва були переплавлені на гроші... Забрали кам'яну подушку апостола Якова, частини Хреста Господнього, голову св. Іоана Хрестителя. Позабирали мощі всіх святих, починаючи від біблійних, і закінчуючи мучениками часів іконоборства. А венеціанці забрали бронзових коней, що тепер у них на площі св. Марка...” За свідченнями грецького історика Микити запрестольний образ Божої Матері, що був окрасою св. Софії, був потрощений на дрібні шматки, а завіса вівтаря перетворена на лахміття. Переможці грали в кості на мармурових дошках з зображенням апостолів і пиячили з церковних чаш. Одна дівиця, яку Микита назвав “служницею демона”, ввійшла на патріаршу кафедру і почала співати і танцювати під регіт переможців. Хрестоносці вбивали поголовно всіх греків, не розрізняючи ні статі, ні віку; грабували церкви і монастирі, розкрадаючи церковні предмети, оклади з ікон, одяг, грабували св. мощі, стародавні рукописи та книги. Під час грабунку хрестоносці гвалтували черниць, заводили у храми коней та мулів, рубали ікони. Латинське духовенство не лише не зупинило хрестоносців, але й допомагало їм у грабунках і глумлінню над святинями: “вони не боялись застосовувати погрози і насильство, щоб заволодіти будь-якими частками мощей...; більшість візантійських церков позбулися таким чином своїх оздоб і багатства, що складали їх блиск і славу; священики і ченці грецькі зі сльозами розлучались з рештками мучеників і апостолів, знаряддями мук Спасителя, що дбайливо зберігалися в храмах Константинополя. Цим священним решткам належало тепер прикрашати церкви у Франції та Італії, і їх зустріли віруючі Заходу, як найславніші трофеї хрестового походу”. Ось за чим, а не за абрикосами і кавунами, прибули в Константинополь війська хрестоносців! Папа Інокентій ІІІ, одержавши повідомлення про захоплення Константинополя, благословляє хрестоносців і наказує їм та латинським єпископам вводити в Константинопольській Церкві латинство. Тому після захоплення і пограбування Константинополя хрестоносці засновують т. з. “Латинську імперію” проголосивши графа фландрського Болдуїна імператором, а венеціанця Фому Мазоріні - патріархом. На теренах “імперії” встановлюються латинські митрополії та єпископії, а православне духовенство жорстоко переслідується. У 1213 р. у Константинополь прибуває папський легат Пелагій з метою завершення переходу православних у католицьку віру. Зустрівши опір з боку православного духовенства і чернецтва Пелагій погрожує смертною карою за непокору Папі, закриває церкви, спроваджує в заслання ченців, ув'язнює священиків. “Латинська імперія” проіснувала до 1261 р. коли нікейський грецький імператор Михаїл VIII Палеолог повертає Константинополь грекам, відновлює Візантійську імперію і Православну Константинопольську Церкву. Проте відновлена імперія, що з таким зусиллям вийшла з затінку папської тіари, незабаром потрапляє під темний морок чалми ісламу. У 1453 р. війська турків на чолі з Мухамедом ІІ захоплюють Константинополь. Турецький султан на білому коні в'їхав у св. Софію та наказав перетворити її на мечеть. Турки поклали край існуванню імперії Другого Риму, а Православна Церква Сходу потрапляє до страшної тривалої неволі в новій Османській імперії. Ось якою була ціна абрикосових кісточок, що їх привезли європейським садівникам хрестоносці! Ось за що просив пробачення папа Іоан Павло ІІ! Ось що повинні пробачити православні греки католикам! Хрестові походи дали багато цікавого і героїчного матеріалу, що став основою середньовічного лицарського роману. Проте внаслідок жахливої поведінки хрестоносців-католиків і відрази православних греків, що стали свідками їх звірств, хрестоносні походи зробили практично неможливим об'єднання християнського світу і отруїли стосунки православних і католиків на багато століть. Вибачення папи Іоана Павла ІІ може спіткати доля спільного рішення Священного Синоду Вселенського Патріархату і Римського Престолу про взаємне зняття анафеми 1054 року. Це рішення, що було прийняте у 1965 р., досі розглядається Православною Церквою як таке, що немає жодного богословського значення для всієї Церкви, бо розділ Церков надто глибокий, а для його подолання немає відповідного підгрунтя. В історії безліч сумних сторінок і від людей вимагається багато зусиль, щоб перегорнути їх. Але перегорнути не означає - забути. Степан Бецко,
м. Львів |
|||||||
