–≈Ћ≤√≤…Ќ≈ Ќј¬„јЌЌя ≤ ¬»’ќ¬јЌЌя ƒ≤“≈… ≤ ћќЋќƒ≤ ¬ ” –јѓЌ≤:
ѕ–ќЅЋ≈ћј ≤ ЎЋя’» –ќ«¬'я«јЌЌя
(¬иступ голови —инодальноњ Ѕогословськоњ ком≥с≥њ, арх≥Їпископа јвгустина
на зас≥данн≥ руглого столу Д–ел≥г≥¤ ≥ влада в ”крањн≥Ф,
м. ињв, 15-16 вересн¤ 2005 р.)
як, голова —инодальноњ Ѕогословськоњ ком≥с≥њ, вважаю за необх≥дне висловити своЇ баченн¤, ¤к шл¤х≥в розвитку церковно-осв≥тньоњ програми в ”крањн≥. ¬≥драдно, що питанн¤м христи¤н≥зац≥њ осв≥ти перейн¤вс¤ ≥ ѕрезидент ”крањни пан ¬≥ктор ёщенко, давши дорученн¤ ввести рел≥г≥йний предмет в систему державноњ осв≥ти з нового навчального року, ¤кий уже розпочавс¤. «адл¤ цього вже були спроби створити робочу групу по п≥дготовц≥ програми та пос≥бник≥в, але, ¤к часто у нас буваЇ, через безв≥дпов≥дальн≥сть окремих ос≥б чи р≥зке небажанн¤ вводити цей предмет - Дв≥з ≥ нин≥ тамФ.
¬важаю, що питанн¤ рел≥г≥йноњ осв≥ти в ”крањн≥ повинно вир≥шуватис¤ у двох напр¤мках:
1. ’ристи¤н≥зац≥¤ св≥тськоњ осв≥ти: введенн¤ в ≥нвар≥антну частину загальноосв≥тнього процесу позаконфес≥йного ≥ такого, що не супроводжуЇтьс¤ рел≥г≥йними обр¤дами, предмету Д’ристи¤нська етика в украњнськ≥й культур≥Ф, та введенн¤ у вар≥ативну частину осв≥ти рел≥г≥йно-просв≥тницьких предмет≥в, а також узгодженн¤ д≥ючих шк≥льних програм з точкою зору христи¤нства.
2. –озробка та створенн¤ за участю ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни ц≥л≥сних центр≥в системи православноњ осв≥ти: православний дит¤чий садочок, православна школа, православна г≥мназ≥¤, духовне училище, духовна сем≥нар≥¤, духовна академ≥¤.
ѕро христи¤н≥зац≥ю св≥тськоњ осв≥ти.
ƒержавна школа повинна забезпечити конституц≥йне право громад¤н отримати початкове у¤вленн¤ про рел≥г≥ю у в≥дпов≥дност≥ до в≥ровизнанн¤ та переконань, ¤к≥ прийн¤т≥ в с≥м'њ. ћи повинн≥ раз ≥ назавжди позбутис¤ нав'¤зуванн¤ в ”крањн≥ роздвоЇност≥ у св≥домост≥ д≥тей ≥ молод≥, коли батьки ≥ д≥ти в родин≥ Ї христи¤нами, а в школ≥ њх змушують бути атењстами.
” багатьох крањнах сучасного св≥ту люди стурбован≥ станом вихованн¤ молодого покол≥нн¤. ≤ кожного разу приход¤ть до висновку: лише сп≥льними зусилл¤ми с≥м'њ, школи ≥ ÷еркви можливо позитивно вплинути на моральний ≥ духовний стан сучасного сусп≥льства.
ƒехто не розум≥Ї, що присутн≥сть ÷еркви в систем≥ державноњ осв≥ти не порушуЇ њњ св≥тського характеру, оск≥льки цим не встановлюЇтьс¤ обов'¤зков≥сть в≥ровизнанн¤ та в≥дправленн¤ рел≥г≥йного культу. ÷ерква покликана й прагне спри¤ти школ≥ в њњ виховн≥й м≥с≥њ, адже в≥д духовного й морального стану людини залежить њњ в≥чне спасенн¤, а також майбутнЇ окремих нац≥й ≥ всього людського роду.
ћета вивченн¤ рел≥г≥њ у св≥тськ≥й школ≥ - навернути учн≥в до духовних та культурних ц≥нностей певноњ духовноњ традиц≥њ. ѕри цьому сл≥д, перш за все, врахувати волеви¤вленн¤ учн≥в та батьк≥в. —истема вихованн¤ маЇ повернутис¤ до своњх ≥сторико-культурних та духовно-моральних першооснов.
оли починаЇмо говорити про христи¤нське вихованн¤ у загальноосв≥тн≥х навчальних закладах, на перший план виходить предмет, про ¤кий ми так часто сперечаЇмос¤, - христи¤нська етика. ÷ей предмет ¤к частина шк≥льного компоненту викладаЇтьс¤, наск≥льки мен≥ в≥домо, ¤кщо не в ус≥х, то принаймн≥ у б≥льшост≥ заклад≥в системи осв≥ти зах≥дного рег≥ону ”крањни. як засв≥дчують результати навчанн¤ та соц≥олог≥чн≥ опитуванн¤, - в результат≥ запровадженн¤ викладанн¤ Ухристи¤нськоњ етикиФ у повн≥й м≥р≥ ви¤вивс¤ благотворний ефект ц≥л≥сного виховного п≥дходу до гармон≥йного розвитку дитини ¤к Їдност≥ духу Ц душ≥ Ц т≥ла. Ќа практиц≥ здобуто ун≥кальний дл¤ нашоњ держави досв≥д сп≥впрац≥ —≥м'њ Ц Ўколи Ц ÷еркви Ц ƒержави. —п≥льне творенн¤ навчальних програм з Ухристи¤нськоњ етикиФ, пос≥бник≥в, участь у п≥дготовц≥ педагог≥чних кадр≥в спри¤ли налагодженню сп≥впрац≥ з традиц≥йними христи¤нськими ÷ерквами, результатом ¤коњ стала перша сп≥льна ѕрограма з христи¤нськоњ етики.
’ристи¤нське вихованн¤ можна дати ус≥м п≥дл≥ткам лише через систему осв≥ти. «вичайно, тут виникаЇ багато проблем, адже ≥ онституц≥¤ ”крањни стверджуЇ, що ÷ерква в≥дд≥лена в≥д школи. “ому далеко не завжди ми, представники ÷еркви, св¤щеннослужител≥, можемо провести урок, прочитати лекц≥ю чи викликати д≥тей на в≥дверту розмову про набол≥ле та по¤снити њм христи¤нський п≥дх≥д до житт¤. ¬ переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в, директор школи, а тим б≥льше, ¬”«у ризикуЇ наразитис¤ на неприЇмност≥ з боку кер≥вництва, запрошуючи у ст≥ни свого навчального закладу св¤щеника. ќстанн≥м часом стала модною присутн≥сть св¤щеника на св¤тах першого та останнього ƒзвоника, але ¤ вважаю Ц це чиста формальн≥сть, адже ¤к можна благословити д≥тей на новий навчальний р≥к, ¤кщо дитина не знаЇ, що таке благословенн¤ Ѕоже? «вичайно, благословенн¤ св¤щеника Ц √осподнЇ благословенн¤, ≥ це беззаперечно, але, з ≥ншого боку, чи належно сприймаЇ його юнак ≥ д≥вчина, ¤к≥ виход¤ть з шк≥льного порогу в доросле житт¤? ¬веденн¤ у навчальний процес курсу христи¤нськоњ етики дасть св≥й результат, хоча й не в≥дразу, проте, спод≥ваЇмось, в≥н буде в≥дчутним.
Ћегше ввести програму рел≥г≥йноњ осв≥ти ≥ вихованн¤ у в≥йськовому середовищ≥. я маю п≥дстави так стверджувати, бо, ¤к √олова —инодального в≥дд≥лу по взаЇмод≥њ з «бройними —илами та ≥ншими в≥йськовими формуванн¤ми ”крањни, ¤ бачу в≥йськове товариство не просто зсередини, але й вислуховую щир≥ спов≥д≥, роздуми ≥ воЇначальник≥в, ≥ молодих оф≥цер≥в, прапорщик≥в ≥ м≥чман≥в, солдат ≥ матрос≥в. —ьогодн≥ основи христи¤нського вихованн¤ стали складовою у де¤ких в≥йськових навчальних закладах. ƒо прикладу, з 2002 року на баз≥ Ќац≥ональноњ јкадем≥њ внутр≥шн≥х справ ”крањни регул¤рно курсанти ≥ оф≥цери слухають курс Дќснови христи¤нськоњ етики ≥ морал≥Ф, ¤кий читають ¤к факультатив. “акож стали традиц≥йними регул¤рн≥ лекц≥њ з христи¤нськоњ етики дл¤ слухач≥в ¬≥йськово-медичноњ академ≥њ ”крањни, випускники ¬ћј отримують напутт¤ на подальшу в≥йськово-медичну службу у иЇво-ѕечерськ≥й Ћавр≥ б≥л¤ мощей покровител¤ медик≥в - преподобного јгап≥та ѕечерського, л≥кар¤ безв≥дплатного. ƒоброзичливо сприймають залученн¤ традиц≥йних церков до навчального ≥ виховного процесу ≥ в ≥нших в≥йськових ≥ правоохоронних навчальних закладах (в т. ч. ≥ в л≥це¤х).
–азом з тим, ¤ добре розум≥ю, що не лише цей предмет покликаний до вдосконаленн¤ христи¤нського вихованн¤ в школ≥. ¬важаю, що ¤к ≥ уроки украњнськоњ л≥тератури, б≥олог≥њ, ≥стор≥њ, так ≥ класн≥ виховн≥ години, години позакласного читанн¤, загальношк≥льн≥ виховн≥ заходи, тобто вс¤ система осв≥ти повинна бути засобом христи¤н≥зац≥њ. ”крањна в≥дсв¤ткувала уже 14-ту р≥чницю Ќезалежност≥, але, ¤к не дивно, у середн≥й школ≥ ≥ дос≥ д≥т¤м викладають теор≥ю еволюц≥йного походженн¤ св≥ту без участ≥ Ѕога ≥ видають њњ ¤к безальтернативну ≥ Їдину правильну.
ћене ¤к арх≥пастир¤ не може об≥йти й введенн¤ в школах Ќац≥ональноњ програми плануванн¤ с≥м'њ та предмету валеолог≥њ.
ѕ≥сл¤ апробац≥њ таких програм, зах≥дн≥ крањни в≥дмовились в≥д њх введенн¤. Ќе важко передбачити, до чого це може привести у нас. јдже дитин≥ в школ≥ пропагують не смиренн¤, цнотлив≥сть та добру повед≥нку, а з першого класу дають статеве вихованн¤ та астролог≥ю, ворож≥нн¤ ≥ ≥ншу нечисть р≥зного роду ≥ виду. ≤ це страшно, бо не знаЇмо ми, чого можемо чекати в≥д молодого покол≥нн¤. ћабуть, кожен з нас через особист≥ проблеми не бачить проблем сусп≥льства, його деградац≥њ, та морального занепаду. ≤ чи не матимемо гр≥х ми за т≥ погублен≥ дит¤ч≥ душ≥ ≥ очерств≥л≥ серц¤? —ьогодн≥ падаЇ народжуван≥сть ≥ зростаЇ смертн≥сть, поглиблюЇтьс¤ процес розпусти. —воњм т≥лом заробл¤ють уже 11-12-и р≥чн≥ д≥вчатка. „и не ц≥ проблеми найважлив≥ш≥ у нашому сьогоденн≥? ≤ ¤кщо не збережемо нин≥ наших д≥тей та молодь, то завтра стане питанн¤ взагал≥ про ≥снуванн¤ нас, ¤к нац≥њ. ¬важаю, що зам≥сть предмету валеолог≥¤ у шк≥льний компонент необх≥дно ввести такий предмет ¤к г≥г≥Їна. јдже не в кожн≥й с≥м'њ дитин≥ можуть по¤снити найелементарн≥ш≥ правила особистоњ г≥г≥Їни, повед≥нки у громадських м≥сц¤х, п≥д час еп≥дем≥й. ѕроте цей предмет повинен читати шк≥льний л≥кар чи медпрац≥вник ≥ виключно ¤к огл¤довий.
ѕро створенн¤ системи православноњ осв≥ти.
«вичайно, сьогодн≥ стан справ у вихованн≥ д≥тей необх≥дно виправл¤ти скр≥зь. ѕроте одним ≥з можливих, хоча й не дуже досконалих, шл¤х≥в виправленн¤ його Ї створенн¤ ц≥л≥сноњ системи православноњ осв≥ти: дитсадк≥в, шк≥л, г≥мназ≥й, духовних училищ, сем≥нар≥й, духовноњ академ≥њ.
«розум≥ло, що не у кожн≥й Їпарх≥њ Ї можлив≥сть створенн¤ ц≥л≥сноњ системи православноњ осв≥ти. јле створенн¤ нед≥льноњ школи, незалежно в≥д к≥лькост≥ учн≥в, п≥д силу кожному св¤щенику.
ќдним ≥з способ≥в вихованн¤ д≥тей на принципах христи¤нськоњ морал≥ Ї њх воцерковленн¤ через участь у богослуж≥нн¤х, нед≥льн≥ школи, в≥дв≥дуванн¤ гуртк≥в та секц≥й, створених при параф≥¤х.
Ќе можна христи¤нське вихованн¤ дати в с≥м'њ, де щодн¤ чути лайку ≥ брудн≥ слова, де на очах у д≥тей ведуть себе непристойно п'¤н≥ батьки, у сусп≥льств≥, де дитина в ранн≥ роки починаЇ курити ≥ вживати наркотики, а в школ≥ роздають протизапл≥дн≥ засоби, де привчають њњ просити грош≥, бездумно тин¤тис¤. « ≥ншого боку, духовенство ≥ в≥руюч≥ люди не можуть вимагати, щоб ус≥ люди, без вин¤тку, регул¤рно в≥дв≥дували храм Ѕожий, виконували запов≥д≥ та практикували христи¤нський спос≥б житт¤. ќсь тому процес христи¤н≥зац≥њ повинен в≥дбуватис¤ одночасно у зустр≥чних напр¤мах.
ѕаралельно з дит¤чими школами необх≥дно створювати ≥ нед≥льн≥ школи дл¤ дорослих. ѕроте нед≥льна школа маЇ ≥ своњ недол≥ки. ѓњ слухачами можуть бути лише т≥ д≥ти та п≥дл≥тки, ¤к≥ з власноњ ≥н≥ц≥ативи чи завд¤ки спонуканню когось ≥з дорослих прийшли до ÷еркви. “ому цей шл¤х, хоч ≥ Ї необх≥дним, але не Ї достатн≥м.
ƒуже багато залежить в≥д бажанн¤ працювати у напр¤мку рел≥г≥йноњ осв≥ти. Ќаприклад, у Ћьв≥вськ≥й Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви Ї досв≥д такоњ роботи. ƒ≥ють в≥дд≥ли рел≥г≥йноњ осв≥ти та катехизац≥њ, члени ¤кого безпосередньо беруть активну участь у осв≥тньо-виховн≥й робот≥ та по робот≥ з молоддю. ќбидва в≥дд≥ли очолюють молод≥ св¤щеники, ¤ким добре в≥дома робота з д≥тьми та молоддю. —п≥вроб≥тники в≥дд≥лу рел≥г≥йноњ осв≥ти та катехизац≥њ Ї членами ком≥с≥њ з питань христи¤нськоњ етики при Ћьв≥вськ≥й облдержадм≥н≥страц≥њ в≥д почату њњ створенн¤. ѕ≥д ег≥дою в≥дд≥лу д≥ють ¬ищ≥ Ѕогословськ≥ курси, на ¤ких навчаЇтьс¤ 90 ос≥б - майбутн≥х викладач≥в у школах ≥ ¬”«ах в≥д ÷еркви, щосереди провод¤тьс¤ лекц≥њ дл¤ бажаючих. ѕрацюЇ б≥бл≥отека, що нараховуЇ понад 2500 прим≥рник≥в книг ≥ маЇ понад 1000 читач≥в. ≤снують ауд≥о- та в≥деотека. ѕараф≥¤льне духовенство проводить богослужбову, катехизаторську, пропов≥дницьку, частково м≥с≥онерську д≥¤льн≥сть ¤к в межах параф≥њ, так ≥ у виправних установах, в тому числ≥ у —амб≥рськ≥й колон≥њ дл¤ неповнол≥тн≥х. ѕровод¤тьс¤ бес≥ди дл¤ тих, хто готуЇтьс¤ до ’рещенн¤, ≥ њх хресних батьк≥в, дл¤ тих, хто бере церковний шлюб. —таном на 1 с≥чн¤ 2005 року в Їпарх≥њ д≥Ї 25 нед≥льних шк≥л дл¤ д≥тей ≥ дорослих. ÷ифра невелика, але, враховуючи к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ параф≥й р≥зних конфес≥й ≥ специф≥ку м≥сцевоњ рел≥г≥йноњ ситуац≥њ, справи, на наш погл¤д, Ї непоганими. ¬≥дбувс¤ навчальний д¤к≥вський сем≥нар дл¤ параф≥¤льноњ молод≥. ѕри св¤то-√еорг≥њвськ≥й церкв≥ щонед≥л≥ п≥сл¤ Ѕожественноњ л≥тург≥њ з сурдоперекладом в нед≥льн≥й школ≥ займаЇтьс¤ група ≥нвал≥д≥в по слуху (д≥ти ≥ доросл≥). ƒ≥ють гуртки: техн≥чний - дл¤ хлопчик≥в та по рукод≥ллю - дл¤ д≥вчаток. ¬идаЇтьс¤ Їпарх≥альний дит¤чий журнал ДЅожа нивкаФ.
” Їпарх≥альн≥й газет≥ Д—в≥тло ѕравослав'¤Ф Ї окрем≥ дит¤ча ≥ молод≥жна стор≥нка, а також рубрика ДЌа допомогу вчителю христи¤нськоњ етикиФ. —илами Ћьв≥вського молод≥жного братства ѕочањвськоњ ≥кони Ѕожоњ ћатер≥ зд≥йснюютьс¤ р≥здв¤н≥ та великодн≥ вистави, концерти молод≥жно-дит¤чого хору, орган≥зовуютьс¤ паломницьк≥ поњздки до св¤тинь ”крањни, провод¤тьс¤ регул¤рн≥ зустр≥ч≥ з ц≥кавими людьми. Ѕратська група милосерд¤ оп≥куЇтьс¤ дит¤чим будинком, ≥нтернатами, в≥дд≥лом у псих≥атричн≥й л≥карн≥. Ѕратство до дн¤ пам'¤т≥ св¤тител¤ ћикола¤ готуЇ подарунки дл¤ мешканц≥в дит¤чого будинку та учн≥в ≥нтернат≥в. ѕри спри¤нн≥ в≥дд≥лу по робот≥ з молоддю виходить молод≥жна газета Д÷ерква ≥ молодьФ, ¤ка повн≥стю готуЇтьс¤ членами братства. « метою ви¤вленн¤ найактивн≥ших ≥ обдарованих д≥тей дл¤ обм≥ну досв≥дом роботи в нед≥льних школах, збудженн¤ творчого зац≥кавленн¤ серед д≥тей дек≥лька рок≥в посп≥ль в≥дбуваЇтьс¤ Їпарх≥альний м≥с¤чник дит¤чоњ церковноњ творчост≥ Д¬еликденьФ, в рамках ¤кого проходить 7 р≥зноман≥тних конкурс≥в та богословська ол≥мп≥ада за в≥ковими категор≥¤ми.
„ому ми говоримо тут про створенн¤ саме православних навчальних заклад≥в, адже ”крањна - держава пол≥конфес≥йна? “ак, проте н≥хто не заперечуватиме, що Ї основна конфес≥¤ - православна. ≤ у нас ситуац≥¤ аналог≥чна до тоњ, ¤ка ≥снуЇ у ѕольщ≥: Ї пров≥дна конфес≥¤ (в ”крањн≥ - православна, в ѕольщ≥ - католицька), Ї менш≥ рел≥г≥йн≥ конфес≥њ (в ”крањн≥ - католики ≥ протестанти, в ѕольщ≥ - православн≥ ≥ протестанти). ¬≥домо, що ѕольща ув≥йшла до ™вросоюзу, а отже, у нењ все узгоджено з м≥жнародними нормами, в т.ч. ≥ питанн¤ христи¤нськоњ осв≥ти. “ому ≥ приклад ми можемо брати саме з ѕольщ≥. јдже там нав≥ть мови нема про ¤кесь порушенн¤ онституц≥њ у зв'¤зку з введенн¤м рел≥г≥њ у систему осв≥ти!
ƒуже приЇмно, що у наш≥й зустр≥ч≥ беруть участь представники польських христи¤нських церков, ¤к≥ можуть под≥литис¤ своњм досв≥дом з цього питанн¤.
Ќа завершенн¤ хочу ще раз п≥дкреслити: сьогодн≥ вс≥ ми ¤к христи¤ни, ¤к громад¤ни ≥, даруйте за нескромн≥сть, ¤к патр≥оти, несемо в≥дпов≥дальн≥сть за долю наших д≥тей, за њх духовне зростанн¤ та вихованн¤, за њх долю ≥ тут, на «емл≥, ≥ в в≥чност≥, а зрештою, ≥ за майбутнЇ нашоњ ƒержави. Ќе забуваймо в≥чну ≥стину: д≥ти Ц це наше майбутнЇ! ≤ мусимо Уплекати цю лозуФ. ДЅатьки ≥ д≥тиФ - коли це було просто? «розум≥ло, спод≥ватис¤ на швидке духовне в≥дродженн¤ нац≥њ в результат≥ наших намагань було б про¤вом самовпевненост≥. ѕрац¤ на нив≥ дит¤чих душ повинна бути кроп≥ткою, наполегливою, пост≥йною. Ћише таким способом можна дос¤гти в≥дчутних результат≥в у майбутньому.
