¬иданн¤ Ћьв≥вськоњ Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви
≤нтернет-верс≥¤
газети
|
|
¬иданн¤ Ћьв≥вськоњ Їпарх≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви |
|
|
Ќј ƒќѕќћќ√” ¬„»“≈Ћё ≤ ¬»’ќ¬ј“≈Ћё
ƒ≈я ≤ ј—ѕ≈ “» –≈Ћ≤√≤…Ќќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя ѕ≤ƒЋ≤“ ≤¬ ” —≤ћ'ѓ–ел≥г≥йно-моральне вихованн¤, ¤к наголошують видатн≥ в≥тчизн¤н≥ вчен≥ (√. ¬ащенко, ё. ƒзерович, ≤. ќрдинський, ¬. ян≥в та ≥н.), Ї складовою частиною украњнськоњ системи вихованн¤, поза¤к в≥дпов≥даЇ ментальност≥ та духовност≥ украњнц≥в. “ому ц¤ проблема потребуЇ глибоких наукових досл≥джень, ¤к≥ б дали змогу використовувати в сучасному навчально-виховному процес≥ шк≥л, ≥нших навчальних заклад≥в, у батьк≥вськ≥й практиц≥ вихованн¤ д≥тей в с≥м'њ важлив≥ виховн≥ моменти, ¤к≥ м≥ст¤ть у соб≥ рел≥г≥йно-моральне вихованн¤. « метою ви¤вленн¤ рол≥ й м≥сц¤ рел≥г≥њ у власному житт≥ та с≥мейному вихованн≥ було опитано 328 батьк≥в д≥тей п≥дл≥ткового в≥ку. —ередн≥й в≥к батьк≥в Ц 43 роки. –еспонденти представл¤ли центральний, сх≥дний ≥ зах≥дний рег≥они ”крањни. ¬≥дпов≥д≥ на запитанн¤ Уяку рел≥г≥ю ви спов≥дуЇте?Ф розпод≥лилис¤ таким чином: ѕравослав'¤ Ц 78%, греко-католицизм Ц 11%, протестантизм Ц 6%, ≥удањзм Ц 2%, 3% Ї атењстами. як бачимо, б≥льш≥сть батьк≥в ви¤вили свою приналежн≥сть до ѕравослав'¤. ÷е ц≥лком законом≥рно. «а докладн≥шого анал≥зу анкет також було з'¤совано, що греко-католиками Ї здеб≥льшого представники зах≥дного рег≥ону ”крањни. ÷е також зрозум≥ло. 9% опитаних щотижн¤ разом ≥з д≥тьми в≥дв≥дують рел≥г≥йн≥ з≥бранн¤ (це стосуЇтьс¤, передус≥м, прихильник≥в протестантизму, дещо меншою м≥рою Ц греко-католик≥в). 68% батьк≥в в≥дв≥дують храм (зокрема ≥з д≥тьми) т≥льки на велик≥ св¤та чи взагал≥ раз-дв≥ч≥ на р≥к. ÷е даЇ змогу зробити припущенн¤, що б≥льш≥сть батьк≥в, ¤к≥ вз¤ли участь в опитуванн≥, ¤к б≥льш≥сть жител≥в ”крањни, ви¤вл¤ють своЇ ставленн¤ до рел≥г≥њ на р≥вн≥ буденноњ св≥домост≥, в≥ддаючи перевагу обр¤довому аспектов≥ у в≥дносинах ≥з ÷ерквою, н≥ж становленню власноњ духовност≥. 89% опитаних, залежно в≥д життЇвих обставин, звертаютьс¤ до св¤щеника (дл¤ —пов≥д≥, ѕричаст¤ та ≥нших рел≥г≥йних обр¤д≥в). ўодо про≥нформованост≥ батьк≥в в≥дносно Ѕ≥бл≥њ, зауважимо, що б≥льш≥сть (83%) маЇ Ѕ≥бл≥ю вдома, ут≥м, регул¤рно читають њњ лише 12% респондент≥в, час в≥д часу Ц 32%; узагал≥ не ц≥кавл¤тьс¤ текстами —в¤того ѕисьма Ц 41% опитуваних. ¬одночас, опитуванн¤ д≥тей п≥дл≥ткового в≥ку (близько 200 п≥дл≥тк≥в 10-13 рок≥в) з метою ви¤вленн¤ њх зац≥кавленост≥ б≥бл≥йними текстами, показало так≥ результати: читають лише за вимогою шк≥льноњ програми Ц 26%; читають регул¤рно Ц 35%. ÷е св≥дчить про те, що д≥ти п≥дл≥ткового в≥ку краще про≥нформован≥ щодо текст≥в Ѕ≥бл≥њ, н≥ж њхн≥ батьки. ѕо¤снюЇтьс¤ це в основному тим, що ¤кщо пор≥вн¤но нещодавно школа активно займалась атењстичним вихованн¤м учн≥в, то нин≥ навпаки: у курс≥ заруб≥жноњ л≥тератури вивчаютьс¤ Ївангельськ≥ притч≥, на уроках ≥стор≥њ п≥дл≥тки ознайомлюютьс¤ з ≥стор≥Їю христи¤нства. ўодо шк≥л зах≥дного рег≥ону, то ще з 1992 року у Ћьв≥вськ≥й, “ерноп≥льськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област¤х було введено експериментальний, а згодом ¤к навчальний предмет У’ристи¤нська етикаФ, ¤кий за своњм зм≥стом ≥ спр¤муванн¤м не Ї власне теолог≥чним, але покликаний формувати в учн≥в загальнолюдськ≥ моральн≥ ц≥нност≥. ” де¤ких школах введено факультативний курс У≤стор≥¤ рел≥г≥њФ. ‘актично викладанн¤ У’ристи¤нськоњ етикиФ стало нап≥влегальним, оск≥льки введенн¤ такого предмета суперечить чинному законодавству. ” б≥льшост≥ шк≥л зах≥дного рег≥ону цей предмет викладають лише т≥ педагоги, ¤к≥ зак≥нчили курси при арх≥катедральному собор≥ —в¤того ёра (”√ ÷), хоча у рег≥он≥ проживають ≥ православн≥, ≥ католики. ”т≥м, в≥дпов≥д≥ д≥тей на запитанн¤ анкети У„и приймаЇш ти ≥дењ христи¤нства?Ф (80% - так; 2% - н≥; 18% - не визначивс¤) св≥дчать про загальне, а не конфес≥йне сприйн¤тт¤ ≥дей христи¤нства. ќтже, прийн¤тт¤ вченн¤ ’риста Ї стимулом дл¤ роздум≥в юноњ особистост≥ про своЇ ставленн¤ до себе, до ≥нших ≥ до проблем житт¤ в ц≥лому. ” процес≥ досл≥дженн¤ важливо було з'¤сувати думку батьк≥в д≥тей п≥дл≥ткового в≥ку щодо того, хто повинен займатис¤ рел≥г≥йно-мораль-ним вихованн¤м учн≥в: с≥м'¤, школа чи ÷ерква. 67% батьк≥в вважають, що цим повинна займатис¤ с≥м'¤, близько 20% батьк≥в схил¤ютьс¤ до думки, що вихованн¤м д≥тей у дус≥ христи¤нськоњ морал≥ маЇ займатис¤ школа, хоча ≥ не заперечують роль с≥м'њ. 10% респондент≥в в≥ддають прерогативу в ц≥й справ≥ ÷еркв≥. Ћише 3% батьк≥в виступили проти рел≥г≥йного вихованн¤ взагал≥. –езультати опитувань п≥дкр≥плюють тезу про те, що важлива роль у рел≥г≥йно-моральному вихованн≥ д≥тей маЇ належати с≥м'њ, поза ¤к саме вона виховуЇ дитину вс≥м укладом житт¤, своЇю духовно-моральною атмосферою, багатством ≥ теплотою стосунк≥в, завд¤ки ¤ким дитина успадковуЇ й активно трансформуЇ певн≥ ц≥нн≥сн≥ настанови, стереотипи мисленн¤, способи повед≥нки, ставленн¤ до оточуючих ≥ самоњ себе. –одина, ¤ку ще јпостоли вважали осередком духовноњ просв≥ти, маЇ бути Удомашньою церквоюФ у вихованн≥ дитини. ” ƒекларац≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ в≥д 25 листопада 1981 року також ≥детьс¤ про те, що рел≥г≥йне вихованн¤ д≥тей повинн≥ зд≥йснювати батьки в Урамках родиниФ в≥дпов≥дно до своњх рел≥г≥йних переконань. ќтже, важливою проблемою на сьогодн≥ постало методичне забезпеченн¤ батьк≥в, педагог≥в навчально-виховних заклад≥в необх≥дною методичною л≥тературою рел≥г≥йно-морального зм≥сту, ¤ка б надавала можлив≥сть застосовувати у практиц≥ с≥мейного ≥ шк≥льного вихованн¤ все краще, що можна вз¤ти з рел≥г≥йно-духовноњ спадщини украњнського народу. ƒрукуЇтьс¤ за виданн¤м:
“еоретико-методичн≥ проблеми вихованн¤ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ |
|||||||
