Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ЯК ПОВОДИТИСЯ НА ПРИЙОМІ У ЄПИСКОПАЗвертаючись до архієрея, його величають “Владико” (“Владико, благословіть”). “Владико” - це окличний відмінок церковно-слов'янської мови (в називному відмінку - Владика; наприклад: “Владика Варфоломій благословив вам...”). Східна (з Візантії) урочистість і пишномовність у зверненні до єпископа напочатку навіть змушує ніяковіти малоцерковну людину, що може запідозрити (насправді не існуюче) приниження його власної гідності. Офіційні звертання: до єпископа: “Ваше Преосвященство, Преосвященніший Владико”; у третій особі: “Його Преосвященство рукопоклав у диякони...”; - до архієпископа і митрополита: “Ваше Високопреосвященство, Високопреосвященніший Владико*; у третій особі: “По благословенню Його Високопреосвященства повідомляємо вам”. - до Патріарха: Ваша Святість, Святіший Владико; у третій особі: “Його Святість відвідав єпархію”. У єпископа беруть благословення так, як і в священика: долоні складають хрестоподібно одна на другу (права зверху) і підходять до архієрея для благословення. Телефонну розмову з єпископом починають словами: “Благословіть, Владико” або “Благословіть, Ваше Преосвященство (Високопреосвященство)”. Лист можна почати словами: “Владико, благословіть” або “Ваше Преосвященство (Високопреосвященство), благословіть”. В офіційному письмовому звертанні до єпископа притримуються такої форми: у правому верхньому куті листа пишуть, дотримуючись рядка: Його Преосвященству
Преосвященнішому (ім'я), Єпископу (назва єпархії), Прохання; до архієпископа або митрополита: Його Високопреосвященству
Високопреосвященнішому (ім'я), архієпископу (митрополиту), (назва єпархії), Прохання; Закінчують прохання або лист такими словами: “Прошу молитв Вашого Преосвященства...”. Священики, диякони, ченці та миряни, що несуть послух чи трудяться на церковній посаді пишуть: “Смиренний послушник Вашого Преосвященства (Високопреосвященства)...”. Внизу листа ставлять дату в старому і новому стилі і вказують святого, пам'ять якого Церква вшановує в цей день. Наприклад: 5/18 липня 1999 р. по Р. X. (Різдво Христове) прп. Сергія Радонезького. Прийшовши на прийом до єпископа в єпархіальне управління, підходять до секретаря або завідуючого канцелярією, відрекомендовуються і повідомляють причину прийому. Входячи в кабінет єпископа, вголос творять молитву: “Молитвами святаго Владики нашого, Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй нас”, хрестяться на ікони, підходять до архієрея і просять його благословення. При цьому не треба від надміру благоговіння або страху ставати на коліна чи падати ниць (якщо ви, звичайно, не прийшли з каяттям у якомусь гріху). Якщо в єпархіальному управлінні є багато священиків, то необов'язково в кожного брати благословення. Крім того, існує чітке правило: в присутності архієрея не беруть благословення у священиків, а лише вітаються, при цьому, на знак поваги, схиляючи голову. Якщо єпископ вийшов з кабінету в приймальну, під благословення до нього підходять по чину: спочатку священики (по старшинству), потім миряни (чоловіки, потім жінки). Розмову єпископа з будь-ким не переривають проханням благословити, а чекають закінчення. Свою розмову з архієреєм обмірковують заздалегідь і викладають коротко. Наприкінці розмови знову просять благословення і, перехрестившись на ікони, повагом відходять. * Якщо є потреба порозмовляти з незнайомим архієреєм і Вам невідомо, на якому ієрархічному щаблі він знаходиться, - зверніть увагу на головний убір архієрея: єпископ носить чорний клобук з невеличким хрестиком, у архієпископа - хрестик з прозорих, шліфованих гранями, каменів. (У митрополита клобук білого кольору). Архієрей носить поверх церковної одежі круглу панагію з образом Спасителя або Божої Матері. |