Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ПРО СИЛУ ПОСТУ В СЕРЕДУ“Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом” (Мф. 17, 21).
Свята Православна Церква крім багатоденних постів визнає одноденні пости в середу і п'ятницю впродовж усього року, за винятком загальниць і святок. За церковними правилами, хто бажає збільшити кількість днів посту в тижні, чи, навпаки, послабити піст в середу і п'ятницю, повинен обов'язково отримати на це благословіння свого духовного отця. Однак, в силу різних обставин, в нашій місцевості в християн склалися свої самовчення, свої забобони відносно посту. Так в розмові з своєю односельчанкою старшою жінкою довелося почути дивне: “Я пощуся тільки два рази на рік: в день Різдва Христового і в день Паски. Так мені колись порадила ворожка, щоб добре велося в господарстві. Від тоді пораду виконую і живу заможно...” Від іншого односельця, до речі, дякуючи місцевій греко-католицькій церкві, почув, що він теж постить в день Різдва і Паски та в Великий Піст не їсть м'яса. Це йому так добрі люди порадили, щоб худоба велася. Запитую: “А як же з пасхальним яйцем, не вкушаєте на Великдень?” - “Та ні, бо їм все пісне”, - відповів. Отак ці люди замість духовної радості в день Воскресіння Христового перебувають у суворому пості. Тільки вони не знають, кого вшановують тим постом. А ось в своїй парафії часто приходиться чути від парафіян: “Пощусь двічі на тиждень: в понеділок і п'ятницю” - “А в середу?” - запитую. “Нема сили, вже стара, шлунок болить, та й печінка щось коле” - “А на понеділок звідки сили беруться? - “Та знаєте, отче, так собі вже давно пообіцяла, щоб в понеділок постити за худобу, а в п'ятницю, - щоб стихійне лихо обминало хату”. Довго мені довелося переконувати стареньку парафіянку, що піст в середу набагато вищий від посту в понеділок. “Та я, отче, все своє життя так постилася в понеділок за свою худобу, то невже я на старості буду щось змінювати?!” - відповіла старенька. Але Господь врозумляє нас грішних і немічних - когось через хворобу, когось через якесь горе чи нещастя. Якось старенька впала і сильно забила ногу. Довгий час не вставала з постелі. Захотіла висповідатися і причаститися на дому. Коли я причастив важко хвору Марію в ліжку, то почув від неї: “Отче, а може тому, що я не послухала Вас, і не постила в середу, тому хворію? Але якщо б мені Бог дав одужати, то я б вже замість понеділка постилася в середу...” Видно, що Господь почув ці слова хворої, сказані з великою вірою і надією на милість Божу... Сам Спаситель сказав: “по вірі вашій нехай буде вам” (Мф. 9, 29). Через місяць 84-річна Марія прийшла своїми ногами до церкви на сповідь і заявила, що від тепер вона буде суворо дотримуватись посту в середу і п'ятницю і дякує Богові, що повернув їй здоров'я. З цього часу пройшло два роки, а старенька, вже 86-річна Марія майже щонеділі і в свята приходить до нашого храму і прославляє Бога, дякуючи, що хоч на схилі літ врозумив її і дає сили в глибокій старості постити, а значить постом і молитвою спасти свою душу. Протоієрей Ярослав Яворський,
с. Бистриця, Дрогобицького р-ну |