Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
На допомогу вчителю християнської етики
ПОКАЯННЯ...САМОВИХОВАННЯ...Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; побіг і, кинувся йому на шию і цілував його. Син же сказав йому: батьку! я согрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний зватись твоїм сином. А батько сказав рабам своїм: принесіть кращу одежу і одягніть його, і дайте перстень на руку його і обув на ноги; і приведіть годоване теля, і заколіть: будемо їсти й веселитись! бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся. І почали веселитися. А старший син його був у полі; і коли, повертаючись, наблизився до дому, почув співи та радощі; і, покликавши одного із слуг, запитав: що це таке? Він сказав йому: брат твій прийшов; і батько твій заколов годоване теля, бо зустрів його здоровим. Він розгнівався і не схотів увійти. Батько ж його, вийшовши, кликав його. Але він сказав у відповідь батькові: ось, я стільки років служу тобі і ніколи не переступав наказів твоїх, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми. А коли цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього годоване теля. Він же сказав йому: сину мій! ти завжди зі мною, і все моє твоє, а з того належить радіти й веселитись, що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся” (Лк. 15, 12-32). Ця притча читається в церкві саме в той час, коли віруючі починають готувати себе до Великого посту, тобто до часу покаяння. І можливо, Євангеліє власне в цьому місці найглибше розкриває нам суть покаяння. Блудний син пішов у далеку країну. І ось ця далека сторона, ця чужина є глибокою сутністю нашого життя, нашого гріховного стану. Тільки зрозумівши це, ми зможемо почати повернення до справжнього життя. Той, хто хоча б раз у житті не відчув цього, хто ніколи не почувався духовно на чужині, вигнаним, той не зрозуміє сутності християнства. Покаяння і розкаяння полягає не в формальному перераховуванні своїх недоліків, помилок і навіть злодіянь, а народжується з досвіду відчуження від Бога, від радості спілкування з Ним. Порівняно легко визнати свої помилки і недоліки. Але наскільки важче раптом дізнатися, що я зруйнував, зрадив, втратив свою духовну красу, що я так далеко від мого справжнього помешкання, від мого справжнього життя, що безцінне, чисте і прекрасне зруйноване, розбите в самій основі мого життя. Проте саме це і є розкаяння, і тому воно обов'язково включає в себе глибоке бажання вернутися, знову знайти втрачену домівку. “Встану і піду!” - сказав блудний син. Як просто і як важко! Але звернімо увагу, що до такого висновку він прийшов сам. Він самовиховався. Самовиховання - це прагнення досконалості, Вищого Ідеалу, розвитку свого морального потенціалу. Самовиховання - це вільний вибір свого власного життєвого шляху, вільний розвиток свого духовного потенціалу. Ми впритул підійшли до важливої категорії етики - свободи моралі. Згадайте дитяче оповідання про маленьку дівчинку, яка рахувала свої образи і прощала їх сім разів, але як вона перевиховалася після розмови про молитву “Отче наш”. Питання:
Возраділа Церква наша Возраділа Церква наша:
|
|||||||
