ДИТЯЧА СТОРІНКА
ДО 950-ЛІТТЯ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ
КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
Як будувалася велика Печерська церква
До наших часів дійшло чудесне передання про заснування великої Печерської церкви. Син відомого варязького князя Шимон дуже шанував старців Печерського монастиря і мріяв побувати в святій обителі. Після смерті батька він прийшов у Київ до великого князя Ярослава, почав служити йому і його синові Всеволоду. У спадок від батька Шимон отримав хрест з зображенням Розп'ятого Спасителя, який був прикрашений золотим поясом і дорогоцінним вінцем. Одного разу Шимон почув голос від ікони, який наказував йому збиратися в дорогу до Києва, де повинна будуватися церква в ім'я Богоматері преподобним Феодосієм. Варяг передав вінець і пояс преподобному Феодосію й назвав точні розміри будівлі храму. З вдячністю прийняв Преподобний жертву варязького князя, залишив його в монастирі і з часом Шимон постригся в монахи з ім'ям Симон.
В той самий час прийшли з Константинополя до преподобних Антонія і Феодосія чотири грецькі майстри, які були відомими будівничими Церков. Вони розповіли старцям незвичайну історію про те, як їх послала на Святу Русь будувати церкву Сама Цариця Небесна і дала їм грошей на три роки наперед. А сталося це так: майстрів несподівано покликали в церкву в ім'я Богоматері у Влахернах, де вони побачили Матір Божу з багатьма святими, серед яких були і Антоній з Феодосієм. Богородиця звеліла майстрам побудувати на Русі церкву в Її честь.
Здивувала преподобного Антонія ця розповідь і став просити у Господа вказати місце для храму. “Господи! – говорив він. – Якщо я маю перед Тобою благодать, то нехай по всій землі буде роса, а те місце, котре ти хочеш освятити, буде сухе.” Вранці він побачив, що земля покрита росою, а місце, де повинна бути церква, залишилось сухим. Знову в молитві Преподобний просив Господа явити свою ласку і ще раз показати йому місце для будівництва храму. Вранці наступного дня вся земля була сухою, а місце під церкву покрила роса. Третього дня Преподобний помолився і благословив освячене Господом місце під церкву і просив про ще одне знамення у вигляді вогненних язиків. Вогонь відразу зійшов з небес і опалив вибране місце.
Незабаром після цього Антоній помер.
При преподобному ігуменові Феодосію Господь не раз являв Свою милість над тим місцем, де Йому угодно було бачити храм в честь Богородиці: вогняний стовп сяяв над ним, ангели переносили сюди ікони. Почав будівництво церкви син Ярослава Мудрого, великий князь Святослав, своїми руками викопавши перший рів для її заснування.
Головною святинею Печерської церкви була чудотворна храмова ікона Успення Богородиці, якою Матір Божа благословила грецьких будівничих у Влахернському храмі.
Києво-Печерська Лавра за час свого існування пережила багато скорботних подій, перетерпіла багато змін. Декілька разів її руйнували, але вона завжди вставала з руїни прекраснішою, ніж раніше.
