Газета "Світло Православ'я"

ПРЕДСТАВНИКИ ВСІХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОМІСНИХ ЦЕРКОВ ПІДТРИМАЛИ КАНОНІЧНУ УКРАЇНСЬКУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ І ЗАСУДИЛИ ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ РОЗКОЛЬНИЦЬКИХ УГРУПОВАНЬ

Митрополит Карфагенський Хризостом (Олександрійська Православна Церква):
“Я представляю Блаженнішого Петра VII, Папу і Патріарха Олександрійського і всієї Африки. Ми приїхали в Святу Києво-Печерську Лавру, яку відвідували Олександрійські Патріархи Миколай, Парфеній, її збирається відвідати і наш новий Патріарх Петро. Лавра завжди була центром Православ'я для російського і українського народів і залишиться такою повік.

Розкол - це проблема не тільки Української Церкви, але і всього Православ'я. У Церкві повинен бути порядок.Ми приїхали, щоб засвідчити канонічну єдність з Предстоятелем Української Православної Церкви Митрополитом Київським Володимиром. Крім нього, ми інших не знаємо.Якщо в Україні когось ще називають предстоятелем, митрополитом, то це не наші проблеми - ми, Православна Церква, визнаємо тільки Патріарха Московського Олексія і Митрополита Київського Володимира.

Єпископ Филіппопольский Нифон (Антіохійська Православна Церква):
Перший єпископ Київської Церкви Михаїл був сірійцем. В нас особливе ставлення до Блаженнішого Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви.

Нас радує, що ієрархи всього православного світу сьогодні зібралися тут, щоб урочисто відзначити ювілей Лаври, засвідчити святість цього народу. Я пишаюся тим, що представляю тут Блаженнішого Ігнатія, Патріарха Антіохії і всього Сходу, Предстоятеля нашої найдавнішої Церкви, в лоні якої народилося ім'я “християнин”. Україна - це благословенна країна. Нас зв'язують з нею, з її народом єдине хрещення, єдина віра.

Ми визнаємо тільки Церкву, очолювану Митрополитом Володимиром, і наполегливо відстоюємо канони Церкви. Розкол - це гра, створена для того, щоб розділити народ, тому що те, що розділяє Церкву, розділяє народ. Ми молимося щоб, Церква, народ України були єдині, тому що народ України гідний тільки любові”.

Єпископ Сагареджойський і Гурджаанський Андрій (Грузинська Православна Церква):
“Ми з єпископом Зугдидським і Таїшським Герасимом представляємо Святішого і Блаженнішого Іллю II, Католикоса-Патріарха всієї Грузії. Після 10-літньої перерви я з глибоким хвилюванням відвідав Святу Обитель. Як Київ є матір'ю міст руських, так і Лавра є матір'ю всіх монастирів древньої Русі. Відродження народу починається саме в таких духовних центрах.

Грузію і Україну об'єднує ще й те, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в наших країнах. По милості Божій, чесна глава апостола Андрія нині перебуває в Лаврі, про що ми в Грузії можемо тільки мріяти. Наші країни також об'єднує Свята Гора Афон, звідки прийшли засновники чернецтва в Грузію і в Україну. Священомученик Володимир, митрополит Київський, був Екзархом Грузії.

Ми визнаємо лише Церкву Митрополита Володимира. Господь, що оберігає Свою істинну Церкву, всі поділи управить, тому що неможливо, щоб поділи були серед одного народу. Українські розкольники приїжджали в Грузію, але ніколи Грузинська Православна Церква не підтримає жодного розколу, тому що це завжди обман. У мене була можливість прогулятися по знайомому мені Києві, я зайшов у Володимирський собор, хотів помолитися. Але я навіть не міг помислити, що ця святиня більш не належить Православ'ю, що відтепер вона безблагодатна, і православна людина не може там навіть молитися. Мені було дуже прикро і сумно, і я спішно вийшов”.

Єпископ Зворничко-Тузлянський Василь (Сербська Православна Церква):
“Наша Церква відчуває велику любов до Української Православної Церкви. Ця Церква пройшла Голгофу і ми очікуємо її Воскресіння разом з Воскресінням всього українського народу. Дух Божий зібрав представників усіх Помісних Церков біля святинь Києво-Печерських, щоб ми молилися за єдність Української Православної Церкви і всіх православних християн.

Поділ - це справа диявола. Розкольники повинні прийти до Христа, поклонитися і сказати: “Господи, прости мені гріхи мої, прийми мене як вірного раба Твого”. Іншого шляху немає. Я дякую Блаженнішому Митрополиту Володимиру і ректору Київської Духовної академії за можливість п'ятьом моїм студентам вчитися в ній. Мене радує, що формування духовної особистості майбутніх пастирів відбувається під куполами Києво-Печерської лаври”.

Митрополит Неврокопський Нафанаїл (Болгарська Православна Церква):
“Будучи дитиною, я зачитувався “Києво-Печерським патериком”. Коли вчився в Греції, у монастирі Паракліт, читав старця Парфенія про святих, котрих Церква канонізувала. І тепер я дякую Богу, що удостоїв мене відвідати це святе місце, де подвижники просіяли святістю і нині допомагають людям, що потребують допомоги Божої.

Ми самі знаємо, що таке розкол, і тому Святіший Патріарх Максим благословив нас не тільки бути присутнім на торжествах, але і виразити свою підтримку і любов Блаженнішому Володимиру, Митрополиту Київському і всія України. Розкол - це неправда, яка не може тривати довго. Святі Києво-Печерської лаври допоможуть прогнати цю неправду. Розкольники мріють про визнання, але це неможливо.Якщо якась Церква намагається втручатися в справи іншої Церкви без її прохання, то це шлях неканонічний і далекий Православ'ю. В розкольників немає іншого вибору, крім повернення через покаяння в ту Церкву, що заснував Христос”.

Єпископ Тримифунтський Василь (Кіпрська Православна Церква):
“Ми приїхали за запрошенням Синоду Української Православної Церкви і з радістю беремо участь у святкуванні цього великого ювілею. Тут, як свідчать літописи, пройшов на зорі християнства святий апостол Андрій Первозванний. І те, що його святі мощі прибули в ці ювілейні дні в стіни вашої древньої Києво-Печерської обителі, ще раз підтверджує цей історичний факт.

Розкол в Україні - це велика і серйозна проблема, що повинна вирішуватися тим органом чи собором, що в компетенції його вирішити. За запрошенням Української Православної Церкви в цьому соборі можуть взяти участь представники інших Помісних Церков. Шляхи розв'язання цієї проблеми повинні бути строго канонічними”.

Митрополит Іоан (Албанська Православна Церква):
“Ми знаємо про непросту ситуацію в Україні. Ми приїхали сюди, щоб підтримати канонічну Церкву Митрополита Володимира, і ми сподіваємося, що всі православні України будуть їй вірні. Ця Церква - благословення для України і українського народу.

Я багато чув про Києво-Печерську лавру і завжди мріяв побувати тут, тому що ця святиня належить Всесвітньому Православ'ю.

Ми визнаємо тільки одну Церкву в Україні, і ми приїхали сюди, щоб мати спілкування тільки з цією Церквою. Ми приїхали не до якоїсь частини Церкви, але до всієї Повноти Церкви. Тому що Церква завжди одна”.

Архієпископ Люблінський і Холмський Авель (Польська Православна Церква):
“Києво-Печерська лавра зіграла велику роль у зростанні чернецтва в сьогоднішніх землях нашої Польської Помісної Православної Церкви. Супральсько-Благовіщенська Лавра, що є оплотом Православ'я в Польщі, заснована в XIII столітті ченцями Києво-Печерської лаври. Я щасливий за благословення Предстоятеля нашої Церкви Блаженнішого Митрополита Сави представляти православних Польщі на цих торжествах.

Те, що тут зібралися представники всіх Помісних Церков Вселенського Православ'я, є свідченням нашої соборної єдності, того, що ми є Єдиною Кафолічною Православною Церквою. Ми стривожені ситуацією в Україні і молимося, щоб усім розкольникам - “філаретівцям”, “автокефалістам” - Господь подав дар покаяння, щоб вони повернулися в дім Отчий. Шлях уздоровлення розколу - покаяння, покаяння і покаяння.

У нас гарні, близькі відносини з Константинопольським Патріархом, але я відповідально заявляю: якщо Константинополь буде втручатися у внутрішні справи канонічної Церкви в Україні, то Польська Церква, весь єпископат будуть першими супротивниками Константинополя.

Єпископ Михайловський Іоан (Православна Церква Чеських земель і Словаччини):
“Моя єпархія знаходиться в 19 км від Ужгорода. З українськими православними ми дуже близькі і історично, і по крові, і по релігії. Ми - діти єдиної Православної Вселенської Церкви. Віруючі моєї єпархії прибули сюди автобусом для святкування ювілею Лаври. Хоча віру нам принесли рівноапостольні Кирило і Мефодій, ми дотепер користуємося богослужбовими книгами, виданими в Києво-Печерській лаврі. Вона є святинею і для України, і для Росії, і для Словаччини, і для Чехії. Богослужбова мова нашої Церкви - церковно-слов'янська, проповідуємо ми на словацькій і карпато-руській мові. Служба церковно-слов'янською мовою - це істинна перлина древнього Православ'я, а хто не хоче цього розуміти, той і Бога не захоче зрозуміти.

У нас теж був період, коли лютували уніати і розкольники. Вони віднімали в нас храми, і ми молилися в печерах, на цвинтарях, в будинках і гаражах. Вони думали, що разом з храмами їм вдасться викрасти в народу віру. Але народ тримався віри Православної, і ми побудували нові прекрасні церкви.

Розкол в Україні повинен бути переборений тільки на основі Святого Православ'я і канонів Церкви. Хто відійшов, той відійшов. Наша Церква визнає лише Блаженнішого Митрополита Київського і всія України Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви”.

Єпископ Оттавський і Канадський Серафим (Православна Церква Америки):

“Я прибув за благословенням Блаженнішого Феодосія, архієпископа Вашінгтонського, митрополита всієї Америки і Канади. Одним з просвітителів Північноамериканської землі був вихованець Києво-Печерської лаври Владика Арсеній. Багато віруючих з Північної Канади здійснюють сюди паломництво, і цей зв'язок сильний, тому що в Канаді багато українських еммігрантів.

Розкол - це завжди трагедія. У нас в Канаді теж були проблеми з розколом, але, завдяки Господу, ми їх уздоровили. Якщо станеться так, що якась з Церков визнає розкол, то це не вирішить проблеми, а приведе до нового розколу, і тому цей шлях хибний. Розкол - це спокуса. Розкольники повинні покаятися, ми не повинні їх відкидати. Лавра і вся ваша країна - це свята земля, і Господь посилає вам іспит, який ви можете виконати. Українські проблеми повинні вирішуватися в Україні.

Архідиякон Іов, викладач Свято-Сергієвського богословського інституту в Парижі (Архієпископія руських парафій в Західній Європі, Константинопольський патріархат):
“Для православних віруючих Франції, для всього академічного складу викладачів і студентів нашого богословського інституту проблема розколу в Україні є хвилюючим питанням. Ми розділяємо ту богословську і догматичну точку зору, що в Україні єдиною канонічною Церквою є Українська Православна Церква, що має статус широкої автономії і самоуправління.

Розкол - це екклезіологічна єресь, тому що його представники думають, що вони стоять вище соборної свідомості Церкви і що вони можуть самі розв'язати певні внутрішньоцерковні питання. Це абсолютно неможливо з канонічної точки зору. Того тільки, що розкольники вимовляють православний Символ віри, недостатньо і ні про що не говорить. Потрібно ще і знаходитися в цій Церкві, тобто бути в Євхаристичному єднанні з іншими Помісними Православними Церквами, що ми продемонстрували в Києві. Вони ж не знаходяться в такому єднанні з жодною Православною Церквою світу.

Сумною прикметою розкольників є їх агресивність, прагнення за будь-яку ціну утвердитися в лоні якої-небудь законної Церкви. Вони засилають своїх делегатів в інші країни, шляхом обману намагаються представити себе як канонічну Церкву. Але в Церкву Христа Спасителя облудному не ввійти”.

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Анонс номера

Зміст номера:

ПРЕДСТАВНИКИ ВСІХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОМІСНИХ ЦЕРКОВ ПІДТРИМАЛИ КАНОНІЧНУ УКРАЇНСЬКУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ І ЗАСУДИЛИ ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ РОЗКОЛЬНИЦЬКИХ УГРУПОВАНЬ

Інтернет-версія газети "Світло Православ'я"

Анонс номера

Зміст номера:

ПРЕДСТАВНИКИ ВСІХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОМІСНИХ ЦЕРКОВ ПІДТРИМАЛИ КАНОНІЧНУ УКРАЇНСЬКУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ І ЗАСУДИЛИ ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ РОЗКОЛЬНИЦЬКИХ УГРУПОВАНЬ

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"