Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ З ЛИСТУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІПРО ДОМАШНЮ МОЛИТВУ ЖІНКИЯк потрібно одягатися жінці для домашньої молитви? Чи обов'язково при цьому покривати голову і одягати сукню, а не штани?
Мені здається, що слова "безперестану моліться" треба виконувати буквально, тобто молитися в будь-якому місці й у будь-якому виді; а для виконання домашнього молитовного правила потрібно вдягатися так, щоб не соромно було стояти перед Господом.
Притримуйтеся і домашнього благочестя. Священик Андрій Лоргус Хоча бувають ситуації (у гостях, на дачі і т.п.), коли спідниці просто немає під рукою. Тоді краще молитися в штанях, ніж не молитися зовсім. З повагою - Ірина Я думаю, що потрібно бути одягненою так, щоб совість не докоряла мені за мій одяг. Якщо я вважаю, що мій одяг ображає Господа, ікони, і невідповідність одягу заважає молитися, тоді краще, звичайно, скоріше переодягтися. Василина ПРО ЧІТКИ (ВЕРВИЦЮ)Заздалегідь дякую за відповідь. Олександр
Шановний Олександре!
Священик Андрій Лоргус
ПРО ДЕСЯТИНУРоман
Шановний Романе! Дозвольте привести такі місця з Святого Письма: "Поглянувши, Він побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю; побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти, і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала; бо всі з лишку свого клали в дар Богові, а вона з убогості своєї поклала весь прожиток свій, що мала" (Лк. 21,1-4); "Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди, продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною" (Мф.19,21). "Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиш там дар твій перед жертовником, і піди перше примирися з братом твоїм, і тоді прийди і принеси дар твій" (Мф. 5, 23 - 24). Коментувати запропоновані уривки недоцільно. Я думаю, це більш ніж достатні відповіді на ваше питання. Читайте з молитвою Святе Письмо і там ви знайдете відповіді на всі запитання. Повірте, це так. Спаси вас Господи! З повагою - Сергій
Ваша жертва на храм - добровільна! Якщо вам пожертвувати нічого, то не треба через це і страждати. Якщо ж ви хочете бути корисним Церкві, то, може, своєю працею (в будь-якому виді) допоможете? В даний час немає десятини. Кожний жертвує скільки може, а головне - скільки хоче. Священик Андрій Лоргус
Я десь читав, що в новозавітний час десятиною є Великий піст (замість десятьох відсотків грошей ми присвячуємо Богу десять відсотків життя). Останнє міркування варто розглядати тільки як невдалу метафору. Справді, ранні християни, присвячуючи все своє життя Богу, служили йому і всім своїм майном. В устах же сьогоднішнього (теж, слід зазначити, новозавітного) християнина ця метафора має трохи зневажливий відтінок (і грошей не дають, і посту не дотримуються). І при цьому відмовка є: мовляв, грошей не даю, зате день м'яса не їстиму. Відносно основного питання, якщо ви є парафіянином храму, тоді, напевно, знаєте звідки беруться живі квіти, які прикрашають храм у свято, килими, якими устеляють вівтар? Нарешті, хто все це прибирає і підтримує чистоту? Відповідь проста: це робиться на пожертвування парафіян, на кошти, що надходять з оплати за треби (що також пожертвування). Так що, якщо моя совість спокійно сприймає такий стан речей, при якому я, здоровий і міцний чоловік, користуюся плодами праці інших (лептою бабусь-пенсіонерок), то я можу і нічого не жертвувати. Ось так. З повагою - Фома "І кожна десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня... І кожна десятина із великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десятим, повинні посвячуватися Господу" (Числ.27, 30-32). Закон про десятину ніхто не відміняв. Старозавітні закони і правила вимагали від людей, в зв'язку з їх духовною обмеженістю, лише часткове служіння Богу: чітко регламентоване кількістю тварин чи хлібів жертвоприношення, десятину від заробленого, служіння назореєм (прообраз чернецтва) тільки протягом кількох місяців чи років і т.д. Новий Завіт, на відміну від Старого Завіту вносить не обмежене служіння, а максимальну віддачу Богу. "...поклала весь прожиток свій, що мала" (Лк. 21,4); "коли хочеш бути досконалим, піди, продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною" (Мф. 19, 21). Тобто, хто хоче дійсно послужити Господу, не повинен себе обмежувати десятиною чи обумовленою кількістю жертви, а з щирим серцем віддавати по максиму, але стільки, щоб самому не просити. Та, якщо хтось ще не готовий жити по Євангельських заповідях, то хай виконає, хоч би Старозавітну заповідь - дасть десятину від всього заробленого чи отриманого (від прибутку, вирощеного урожаю, зарплати, пенсії і т.д.). Так поступали християни у всі часи. Згадайте, хоч би Десятинну церкву в м. Києві, побудовану св. Володимиром на десяту частину прибутків. Правило давати десятину завжди було в древній Церкві, і тільки, коли Церква почала отримувати в дар землі, села з селянами, ремісничі майстерні, промисли і т.д., тобто, монастирі стали отримувати власні прибутки, то принцип десятини втратив актуальність. Жертвували, хто скільки міг. В часи більшовицьких гонінь ні про які пожертвування, звичайно, не могло бути і мови. В усіх країнах світу, в Європі і Америці кожен, хто вважає себе членом Церкви, вносить десятину на Церкву. В Німеччині, наприклад, цей відсоток вираховується державою з усіх віруючих автоматично, разом з прибутковим податком. Закон десятини суворо діє у всіх сектах, чим і пояснюється їх фінансова могутність і інтенсивність поширення. Наша Православна Церква, по ще недавній традиції, не вимагає обов'язкової виплати десятини, але кожен християнин повинен розуміти, що при сьогоднішніх обставинах, коли Церква руйнувалася 70 років, коли немає коштів на найнеобхідніше - будівництво храмів, семінарій, церковних шкіл, видавництво літератури, місіонерську діяльність, не говорячи про доброчинність, ми ніколи не зможемо зрівнятися з такими потужними фінансовими організаціями, як свідки Єгови та інші тоталітарні секти, чи католики, що фінансуються тисячолітніми накопиченнями Ватикану. Якщо кожен віруючий почне віддавати Церкві законну десятину, тоді відпаде потреба тарілочного збору в храмі, і плата за треби, на яку часто ще й нарікають. Мало хто з наших християн розуміє, віддаючи Богу Його, ми отримуємо благословення на процвітання і розвиток нашої діяльності. А хто економить на Божому, то він віддасть у четверо більше, але вже не Богу, а лікарям, злодіям, рекету і т.д. Одного разу, декілька років тому, я звернувся до кількох знайомих бізнесменів, щоб допомогли нашій Церкві. Один з них через декілька днів перерахував невеличку суму, а інші, зіславшись на різні причини, відмовили. Один навіть сказав, що йому від Церкви нічого не треба. Всі вони збанкротували. А фірма, що перерахувала гроші, існує і донині. Може це все збіг обставин, але після того я ні до кого не звертаюся з проханням дати жертву Церкві, бо переконався, що це більш серйозно, ніж здавалося спочатку. І все має бути добровільно. Анатолій Шевченко
|
|||||||
