ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ З
ЛИСТУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ
ПРОБЛЕМА У СІМ'Ї
Коли виходила заміж, тоді я мало цікавилася питаннями віри, до яких зараз ставлюся дуже серйозно. Ситуація, в якій я опинилася, така: мій чоловік нехрещений, ми не вінчані. Але в нас міцна сім'я, є діти. Що ж робити? Чоловік поки що не хоче хреститися. Чи можу я молитися за нього? І чи є в мене самої надія на спасіння?
Порушене питання і мені дуже близьке. До заміжжя і в перші його роки я була вкрай далека від віри. Але зараз усе перемінилося, і я опинилася в подібній ситуації. Мій чоловік, правда, хрещений, але до віри він ставиться швидше негативно, ніж байдуже. Йому вкрай не подобається те, що я ходжу по неділях у церкву, і те, що я молюся... Отче, як краще поводитися дружині нецерковної людини? Може, є якась література, що може підказати? Порадьте що-небудь. Спасибі.
Євгенія
Дорога сестро во Христі! Молитися у своїй приватній молитві про просвіщення нехрещеного чоловіка ви не тільки можете, але і повинні. Дійте м'яко і з любов'ю, більше прикладом особистого благочестя, і все у вас буде добре. А надія на спасіння є в кожної людини.
Василина
Дорогі жінки, під вашим питанням підпишуться ще декілька мільйонів православних жінок. Я, як священик, свідчу, що з подібною ситуацією мені випадає зустрічатися кожного дня. І безліч чоловіків страждає від того, що їх дружини не вірують, а інші страждають від своїх “фанатиків” - чоловіків.
Причина трагічної розділеності в тому, що Христос приходить не до роду, сім'ї, товариства, а до ОСОБИСТОСТІ. А особистість може виявитися в будь-якому середовищі і ситуації. Особистість, що з'єдналася “шлюбом” з Христом, виявляється відділеною від своїх рідних по крові, але не близьких по духу.
Цей поділ проходить між чоловіком і дружиною, між нареченим і нареченою, між дітьми і батьками, між друзями. Ви також відчули цю розділеність. Вірніше, ви стали жити одночасно в різних прошарках буття: у духовному - ви без чоловіків, в душевному - ви з ними, але в муках совісті, у Церкві - ви з братами у Христі, але без коханих.
Так цьому і бути, поки й інша ваша половина - особистість чоловіка - не обручиться з Христом. Тоді, обидва заручені Христу і Церкві, ви неодмінно ввійдете в достоїнство церковного шлюбу - тобто земну гармонію (хоча не абсолютну) і щастя.
А поки не сумуйте від скорбот, від них ніхто не пішов. Зміцнюйте ваш земний шлюб любов'ю, вірністю і служінням, але віри не лишайте. Ніхто не має права вас змусити заради кохання зректися Христа. А про те, що не вдається дотримуватися церковних правил, не переживайте: прийде час - напоститесь. Головне, шлюб не втратити, любов зберегти, мудрість умножити. За чоловіків моліться неодмінно! Але насильно ви в Церкву їх не приведете. Чекайте!
Священик Андрій Лоргус
ПРО ПОВЕДІНКУ СЕРЕД НЕВІРУЮЧИХ
У моїй сім'ї немає віруючих людей. Я ніколи не осіняю себе хресним знаменням у їх присутності, а їжу перед прийняттям перехрещую подумки. Так поводжуся і на роботі, і на вулиці. Але деякі вважають, що це відмова від сповідання Христа. А я просто не хочу дратувати рідних (або товаришів по службі) і боюся виставляти напоказ святе. Крім того, усвідомлюючи свою невідповідність званню християнина, я ще боюся, що демонстративною поведінкою тільки кину тінь на це високе звання. Хотілося б знати думку священика.
Георгій
Дорогий Георгію!
Жити християнину в неправославній сім'ї дуже важко. Я теж через це пройшов. Стратегія життя при цьому будується, як стратегія воїна: максимально зібраний, завжди у всеозброєнні молитви і смирення, завжди готовий до ран, тягот і походів. Тактика при цьому залежить від ситуації: якщо на вас не нападають - будьте всім слугою, яким був Христос; якщо ваше християнство пробують принизити або відкинути, то захищайте віру свою, як мученик Христовий.
Часто до нашої віри ставляться байдуже - тоді ми можемо будувати свій світ, світ молитви і богороздумів, що зовнішньо може ніяк не виражатися.
Священик Андрій Лоргус
