Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети "Світло Православ'я"

№7 (69)  2000 р. Анонс номера Зміст номера: Доля руки, яка хрестила Ісуса Христа Про піст Святі безсрібники і чудотворці Косма і Даміан Сповідь Храм на крові Іконостас - вікно в Небо Задумайтеся! Хресний хід братніх народів Вигнання бісів Квітник духовний День починай з спілкування з Богом Про хвороби тілесні, душевні і духовні На допомогу вчителю "Християнської етики" Про молитву Дитяча сторінка Максимків гріх Легенда про Великого Інквізитора Сучасні мученики за Христа Питання і відповіді з листування в Інтернеті П'ять годин Вічності З усього світу...       Газета "Світло Православ'я" Засновник і видавець: Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви. Реєстраційне свідоцтво КВ-975. Виходить з 1.01.1994р. Редакційна рада: протопресвітер Василій Осташевський, священик Андрій Ткачов, Анатолій Шевченко, Оксана Костенко Адреса редакції: 79008, м. Львів, вул. Короленка, 3. Веб-дизайн: Олександр Денисюк E-mail: alexdeni@mail.ru

ХРЕСНИЙ ХІД БРАТНІХ НАРОДІВ З 3 по 6 травня 2000 року був проведений пам'ятний хресний хід, присвячений 55-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Хресний хід, який обрав своїм гаслом слова євангеліста Іоана Богослова “Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх” (Ін.15,13), розпочався в Києві з молебна в Києво-Печерській лаврі - нашій загальноправославній святині - і пішов по Україні до кордону з братньою православною Білорусією. На перетині кордонів Білорусії, України і Росії відбулася урочиста зустріч з хлібом і сіллю учасників хресного ходу з правлячими архієреями, священиками, ветеранами війни, з простим православним народом братніх країн. Саме православний народ в єдності, з вірою в Бога, без жодних протиріч за національною ознакою, врятував у роки Великої Вітчизняної війни в смертельних битвах Малу, Червону (Прикарпатську), Білу і Велику Русь. Потім хресний хід пройшов майже через всю Білорусію, з пам'ятними зупинками в Гомелі, Мінську, Хатині та інших місцях жорстоких боїв, слави і скорбот, які переніс народ у цій великій війні. Після подолання більше двох тисяч кілометрів дорогами Білорусії та Росії пам'ятний хресний хід прибув до столиці Росії на Поклінну гору до храму небесного покровителя Москви Георгія Побідоносця. Тут була відслужена святійшим Патріархом Олексієм II Літургія і проголошено урочисте вітання всім учасникам хресного ходу, у зв'язку з його щасливим завершенням. Але для українців пам'ятний хресний хід ще не завершився. Його учасники побували в Троїце-Сергієвій лаврі, поклонилися мощам преподобного Сергія Радонезького, який благословив Русь на Куликову битву. Наступного дня побували у найбільшому храмі Росії - храмі Христа Спасителя, побудованому на честь звільнення Русі від інших загарбників - військ Наполеона. Три святині - три визначні перемоги єдиного православного слов'янського народу. Повернувшись в столицю України, хресний хід урочисто покладав квіти загиблим воїнам біля обеліску Слави. По закінченню пам'ятного хресного ходу в Кирилівській церкві Києва був відслужений подячний молебень. Серед його учасників були віруючі з Дніпропетровська, Львова та інших міст України. Тут йшли поруч і семінаристи з Київської духовної семінарії, і народні депутати України, і члени Всеукраїнського Союзу Православних братств з багатьох міст України, і священики. Якщо сьогодні весь народ України, Білорусії та Росії виявить таку ж єдність проти спільного ворога, що прагне покласти між ними ворожнечу, яку виявив у роки Великої Вітчизняної війни, то менше стане у всіх скорбот, незадоволення і нещасть, а більше віри і радості. Саме це, можливо, і було підтверджено пам'ятним хресним ходом, який об'єднав різних за покликанням, але об'єднаних православним духом людей. Львів - Київ - Гомель - Мінськ - Хатинь - Москва - Сергієв Посад - Москва - Київ - Львів Олексій Хміль, учасник хресного ходу, братство св. ап. Петра і Павла, м. Львів

 

На початок сторінки