Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
СВЯТИЙ АПОСТОЛ ФОМА“Я є путь і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене” (Ін.14,6). Святі Отці Церкви кажуть, що тими словами хотів Ісус повчити не тільки апостола Фому, але всіх віруючих, що Він є найбільшим Учителем, якого ми повинні слухати і виконувати Його Святу Науку і осягнути вічне блаженство. А коли Фома, разом з іншими апостолами побачив, що воїни зв'язали в Гетсиманському саду руки Спасителя, то дуже злякався і втік разом з іншими учнями. Навіть тоді, коли друзі апостоли сповістили Фомі, що вони бачили воскреслого Господа, він відповів: “Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю” (Ін.20,25). Ці слова апостола Фоми свідчать, що він сумнівався в Христовому Воскресінні. Але Господь не хоче смерті грішника, і через вісім днів, коли учні Спасителя зібралися в домі, і Фома був з ними, і Ісус Христос знову з'явився учням Своїм, хоча двері були зачинені і, ставши серед них, сказав: “Мир вам”. Потім каже Фомі: “Дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, а вірним” (Ін.20,27) Апостол Фома, побачивши власними очима Воскреслого Господа, сказав: “Господь мій і Бог мій!”. Говорить йому Ісус: ти увірував, коли побачив Мене, а блаженні ті, що не бачили і увірували. Ще написано: “щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи в Нього, мали життя в ім'я Його” (Ін. 20, 31). Цими словами: “Господь мій і Бог мій!” апостол Фома утверджує віру і свою любов до Воскреслого Спасителя. Апостол Фома, який в свій час було ослаб в вірі, в порівнянні з іншими апостолами, говорить св. Іоан Златоуст, став по благодаті Божій, більш мужнім, ревносним і невтомним, бо зі своєю проповіддю обійшов всю землю. А як каже св. Григорій Великий: “Недовірливість Фоми допомогла всім нам більше, ніж віра всіх апостолів. Бо невірство дозволило йому доторкнутись до ран, а значить і тіла Спасителя, і укріпило нас в вірі, що “Христос воскрес в тому самому Тілі, в якому страждав”, і це нас повчає, що “і ми, в тому самому тілі, в якому живемо, станемо в день Воскресіння на суді”. Св. Іоанн Златоуст пише, що Фома був разом з апостолами Петром, Іоаном та іншими тоді, коли Христос після Воскресіння з'явився їм на березі моря Тиверіадського. А після Зіслання Святого Духа, говорить церковне Передання, апостол Фома з проповіддю Слова Божого обійшов всю землю, і не побоявся проповідувати навіть найдикішим народам. Св. апостол Фома заснував християнські церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Цар Індійський послав до Єрусалиму одного купця, щоб той порекомендував йому будівничого, який міг би побудувати для імператора величну палату. Св. Апостол Фома, проповідуючи в Єрусалимі Слово Боже, звернувся до купця і сказав, що він і є будівничий, та й поїхав з ним до Індії. Імператор дав йому потрібну суму грошей, але св. апостол Фома, взявши їх, роздав убогим і став серед них проголошувати святу Христову віру. Цар, довідавшись про це, наказав ув'язнити св. Фому у темницю. В той час, рідний брат імператора хворів важкою хворобою і мав видіння. Ангел показав йому небесну прекрасну палату, яку на небі побудував для нього св. Фома. Хворий брат імператора розповів про своє видіння, і імператор покликав св. Фому, який навчив його правди Христової віри, а особливо, що добрі діла будують нам на небі найкращі палати вічності і щастя. Вислухавши науку апостола Фоми, імператор прийняв святе Хрещення з його рук. Святий апостол Фома проповідував Христову науку в Індії, в той час, коли в Єрусалимі відійшла у вічність Пречиста Богородиця, і він захотів в останнє глянути на Святе Тіло Божої Матері, але прибув в Єрусалим з Індії тільки через три дні після похорону Божої Матері. Коли, з іншими апостолами прийшов до місця, де була похоронена Пречиста Діва Марія, і йому відкрили гріб, то тіла Божої Матері в гробі не було. Ісус Христос, Син Божий, наше життя і Воскресіння, воскресив Свою Пречисту Матір і возніс Її в Обитель Небесну, де Вона живе вічно і подає свою благодатну допомогу всім, хто призиває Її. Св. апостол Фома прийняв мученицьку смерть в Індії, де навернув до істинної віри навіть дружину одного місцевого правителя Тертіяну і її сестру Мигдонію. Апостол був ув'язнений, перетерпів муки і знущання, і, простромлений п'ятьма списами, відійшов до Господа. Частки мощей св. апостола Фоми знаходиться в Індії, Угорщині і на святій горі Афон. Португальці, які в 1500 році прибули до Індії, зустріли в місті християн, які згідно Передання знали, що предки їх прийняли святу віру від апостола Фоми та його учнів, а саме місто Малипур ще сто років тому, називали містом Фоми. Наша Свята Православна Церква молитовно святкує пам'ять Св. апостола Фоми 19 жовтня н.ст. (6 жовтня за ст. ст.) О, святий апостоле Фомо, умоли Господа, щоб за Твоїми святими молитвами, і ми виконували євангельські заповіді і завжди взивали до Господа твоїми слова: “Господь мій і Бог мій”. Митрофорний протоієрей Володимир Бабич,
кандидат богослов'я, м. Львів |