Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ШКОЛА МОЛИТВИВ нашому церковному житті відношення до вечірні та утрені - несправедливо зверхнє та неуважне. З одної сторони - служби ці дуже скорочені: майже не стихословиться Псалтир (а це - основа богослужіння), дуже урізаються канони на утрені. З другої сторони читання чи співання стихір, ірмосів, тощо, часто робиться таким чином, що ні одного слова зрозуміти не можна. Врешті, парафіяни неохоче відвідують ці служби, і там де, скажімо, ВОСКРЕСНА утреня відправляється зранку, збираються до церкви вже на саму Літургію. Треба би згадати усім нам, що церковні служби - це неперевершена школа молитви, і разом з тим - чудова скарбниця Богослів'я. Творцями стихір, кондаків, ірмосів є святі отці. Церковні молитви та піснеспіви - це їхні найсвятіші почуття, зафіксовані в тексті церковних книг. Коли ми слухаємо чи співаємо їх, то наші серця б'ються в одному ритмі з серцем прп. Романа Сладкоспівця, Іоана Дамаскіна, та інших угодників Божих. “З преподобними - преподобним будеш” - говорить богомудра Псалтир. Коли ми уважні впродовж богослужіння, то дух наш єднається з духом тих, хто заповів нам наші богослужбові тексти. Через свої стихіри та канони Церква завжди проповідує. Навіть якщо проповідники мовчать, то зміст кожного свята, життя кожного святого і Тайна нашого спасіння пояснюються, виголошуються, оспівуються в службах. На відміну від священика, який може помилитися в словах повчання, голос церковного богослужіння - це непомильний голос Церкви, чисте джерело Її догматичного та морального вчення. Не дивно, що при нашому відношенні до служби ми часто не можемо пояснити або захистити свою віру. Для того, щоб служба не тягнулася для нас і не була нудним і нецікавим обов'язком, треба знати напам'ять основні незмінні молитви вечірні та утрені. Скажімо, на вечірні це - “Світе Тихий”, “Сподоби Господи” та “Нині отпущаєши”, а на утрені (в недільний день) - воскресна пісня Євангелії “Воскресеніє Христове видівше”, та після 8-ї пісні канону, пісня Богородиці “Величить душа моя Господа”. Крім того, треба вдома час від часу читати псалми, для того, щоб чуючи їх у храмі, не скучати, а розумно сприймати Слово Боже. Для людини, яка розуміє, що читається або співається, яка знає порядок служби, яка в деякі моменти разом зі всіма співає і підносить свій голос во славу Божу; для такої людини служба є великою насолодою, і пролітає швидко, як для закоханих години побачення. Ще раз можна нагадати про обов'язки дияконів, хористів, та регентів. Їхнє завдання не вихвалятися голосом, не розтягувати театральні акорди, а зробити все для того, щоб в храмі чітко і гарно пролунала хвала Богу і хвала, яку ми не вигадали, а прийняли в спадок від тих, які кращі за нас. Якщо спільними зусиллями пастирів, церковних хорів та простих парафіян вечірні та утрені в наших храмах будуть відправлятися більш чітко, згідно з церковними законами, при більшій кількості богомольців, то це могутньо вплине на всі сторони нашого церковного життя, а саме: укріпить наш дух, захистить нас від зваб світу цього, просвітить наш розум світлом Христової істини. Допоможи нам, Боже! Священик Андрій Ткачов,
м. Львів |
|||||||
