СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА І СИЛ БЕЗПЛОТНИХ.
ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ЧИТАННЯ НА ПРАЗНИК
І ТЛУМАЧЕННЯ БЛАЖЕННОГО ФЕОФІЛАКТА, АРХІЄПИСКОПА БОЛГАРСЬКОГО
Хто слухає вас, той Мене слухає, і хто нехтує вас, той Мене нехтує, а хто зневажає Мене, той зневажає Того, Хто послав Мене.
Сімдесят учеників повернулися з радістю і говорили: Господи! і біси коряться нам в ім'я Твоє.
Він же сказав їм: Я бачив сатану, що як блискавка, впав з неба;
ось, даю вам владу наступати на змій та скорпіонів і на всяку силу вражу; і ніщо не пошкодить вам;
однак тому не радійте, що духи вам коряться: а радійте тому, що імена ваші написані на небесах.
У той же час зрадів духом Ісус і сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління.
Собор Архістратига Михаїла і сил безплотних святкується 21 листопада за н. ст. В храмах під час служби читають Євангеліє від Луки 10, 16-21:
Євангеліст розповідає, як вернулися сімдесят учнів, яких Господь послав на проповідь Царства Небесного, і вернулися з великою радістю, бо вони не тільки від різних хвороб зцілювали, але звільняли людей від ще більшого зла - демонів. При цьому вони не хизуються собою, не возвеличуються, а говорять Господу: “в ім'я Твоє” коряться нам біси, по Твоїй благодаті, а не від нашої сили. А Господь відповідає їм: не дивуйтесь, що біси вам коряться, бо начальник їх давно скинутий і не має ніякої сили. Хоча люди цього і не бачили, але для Мене, що споглядає і невидиме, все було видно. Як блискавка впав з неба сатана, хоча він був світлом, Архангелом і Денницею, а відтепер став пітьмою. Якщо він впав з неба, то хіба рабів його, маю на увазі бісів, не спіткає те саме ж? Дехто слова “з неба” розуміє так: від слави. Можна і так зрозуміти, бо, коли сімдесят учнів сказали Господу, що біси їм коряться, то Він говорить: Я це знав, бо Я бачив, як сатана впав з неба, тобто втратив славу, яку мав, і честь. До пришестя Христового його шанували як Бога, а тепер він впав з неба, тобто його перестали вважати за Бога і думати, що він живе на небі. - Ось, даю вам владу нехтувати силами його. Бо змії і скорпіони по суті полчища бісів, що повзають по землі, і ті з них, що жалять більш видимо, - це змії, а ті що більш скрито жалять - це скорпіони. Наприклад, біс блуда і вбивства є змія, бо він спокушає на видиме зло; а того біса, який під виглядом хвороби, наприклад, подає привід людині ублажати свою плоть, можна назвати скорпіоном, бо він має скрите жало, і потай намагається вжалити, щоб того, хто послухає його, ввести в ще більший гріх. Слава Господу, що дав владу наступати на них!
Господь говорить учням: але не тому радійте, що біси вам коряться (бо від цього отримують благодіяння інші, саме ті, що отримують зцілення), але більше радійте тому, що імена ваші записані на небесах, написані не чорнилом, а Божою пам'яттю і благодаттю. Диявол падає з небес, а імена людей, що живуть на землі, записуються на небесах. Так що справжня радість в тому, що імена ваші записані на небесах і не забуваються Богом.
Як добрий батько, побачивши дітей, що зробили щось гідне похвали, радіє, так і Спаситель зрадів тому, що апостоли удостоїлися таких благ. Тому він дякує Отцю за те, що такі таїнства сховані “від мудрих”, тобто фарисеїв і книжників, що вільно трактували закон, і від “розумних”, тобто учнів цих же книжників. Бо хто вчить, той мудрий, а хто вчиться і розуміє уроки, той розумний; наприклад, Гамаліїл - мудрий, а Павло - розумний, бо перший - вчитель, а другий - розуміє те, що наставляє перший. - Господь називає учнів Своїх “дітьми”, тому що вони не були знавцями закону, а були вибрані в основному з простого люду і з рибалок.
Між іншим, вони могли б називатися дітьми і за їхню незлобливість. А ті (фарисеї і книжники) не були справжніми мудрецями і розумними, а тільки здавались такими. А якби вони були дійсно такими, то таїнства були б відкриті їм. “Так, Отче!” дякую Тобі, “Бо таке було Твоє благовоління”, тобто, Ти хотів, щоб було так.
