ПРАВОСЛАВНИЙ ЕТИКЕТ
Письмове спілкування
Письмове спілкування (листування), хоча і не настільки поширене, як усне, але також має своє місце і свої правила в церковному середовищі. Колись це було майже мистецтво і епістолярній спадщині церковних письменників або навіть простих віруючих тепер залишається тільки дивуватися, милуватися ним, як чимось недосяжним.
Церковний календар - це поспіль свято. Не дивно, що найпоширеніші послання у віруючих - це вітання зі святами: Пасхою, Різдвом Христовим, престольним празниками, іменинами, днем народження і т.д.
На жаль, рідко вітання відправляються і приходять вчасно. Це майже недбалість більшості, яка стала дурною звичкою. І хоча всі знають, наприклад, що Великодню, Різдву Христову передує багатоденний піст, що останні дні перед святами наповнені турботами і різноманітними клопотами - усе це не може служити виправданням. Треба взяти собі за правило: поздоровляти і відповідати на листи вчасно. Строго регламентованих правил у написанні вітань немає. Головне - поздоровлення повинні бути щирими і виражати любов. Все-таки, деякі прийняті або сталі форми можна відзначити.
Поздоровлення на Пасху починається словами: “Христос Воскресе! ” (звичайно червоним чорнилом) і закінчується: “Воістину Воскресе! ” (теж червоним кольором).
Лист-вітання може виглядати так:
Христос Воскресе!
Дорога сестро у Христі, М.!
Зі світлим великим святом - Святою Пасхою - вітаю тебе і всіх твоїх рідних. Яка радість на душі:
“Христос бо восста - веселіє вічне”.
Нехай же ця святкова урочистість серця не покине тебе на всіх стежках твоїх.
З любов'ю у Христі
воскреслому твоя К.
Воістину Христос Воскресе!
Поздоровлення з Різдвом Христовим може починатися (не існує, усталеної віками, формули, як на Пасху) словами: “Христос раждається - славіте! ” (“раждається” - по-слов'янськи). Так починається ірмос першої пісні різдв'яного канону. Ви можете поздоровити ваших рідних і друзів, наприклад, так:
Христос раждається - славіте!
Дорога сестро у Христі, Р.!
Прийми мої вітання з Різдвом Христовим і молитовні побажання зростати все життя у Христі. Так очистити серце, щоб наблизитися до великої таємниці благочестя: “Бог явився во плоті!”
Бажаю тобі покровительства Богомладенця Христа в богоугодних справах твоїх.
Твій брат у Христі К.
У вітанні до дня тезоіменитства (тобто пам'яті одноіменного з нами святого) звичайно бажають покровительства небесного заступника.
(Часто вживаний вираз “день Ангела” не зовсім правильний, хоч святі іменуються: “на землі ангели”)
У престольне свято вітають настоятеля і парафіян. Якщо ви хочете звернутися простим стилем, можна почати так:
“Дорогого отця настоятеля (або дорогого отця /ім'я/) і всіх парафіян поздоровляю (ємо)...”.
Якщо ж ви бажаєте звернутися більш урочисто і офіційно, то і титулування повинно бути іншим. Тут потрібно буде пригадати звертання:
- до диякона, ієрея, ієромонаха: “Ваше Преподобіє”;
- до протоієрея, ігумена, архімандрита: “Ваше Високопреподобіє”.
Досить рідко вживається звертання до протоієрея, що існувало раніше: “Ваше Високоблагословєніе” і звертання до ієрея: “Ваше Благословення”. Відповідно до звертання і все поздоровлення повинне бути витримане у подібному стилі.
Цим же можна керуватися при проголошенні поздоровної промови, тосту на святах, днях тезоіменитства і т. п.
Як запросити священика для виконання треб
Іноді потрібно запросити священика для виконання, так званих, треб. Якщо священик вам знайомий, можна запросити його по телефону. В телефонній розмові, як і при зустрічі, безпосередньому спілкуванні, не говорять священику: “Здрастуйте”, а починають розмову так:
“Алло. Благословіть, отче”- і далі коротко, лаконічно повідомляють ціль дзвінка. Закінчують розмову подякою і знову:
“Благословіть”.
Чи в священика, чи в того хто продає свічки у храмі потрібно з'ясувати, що приготувати до його приходу. Наприклад, якщо священика запросили причастити хворого, то необхідно підготувати хворого, прибрати кімнату, собаку вивести з квартири, мати свічки, чистий рушник, воду.
Для соборування необхідні: свічка, вата, олія, вино.
При відспівуванні необхідні свічки, “розрішительна молитва”, погребальний хрест, покривало, маленька паперова іконка Богородиці (для жінки) чи Спасителя (для чоловіка).
Для освячення житла потрібні свічки, олія, освячена вода.
На священика, запрошеного для треби, важке враження справляє те, що рідні не знають, як поводитися зі священиком. Погано, якщо не виключений телевізор, грає музика, гавкає собака, ходить напівроздягнута молодь. По закінченні молитов, якщо дозволяють обставини, священику можна запропонувати випити чаю - це прекрасна нагода для членів сім'ї поговорити про духовне, отримати відповідь на питання.
Поведінка парафіян, що несуть церковний послух
Поведінка парафіян, що несуть церковний послух (торгівля свічками, іконами, прибирання храму, охорона території, спів на крилосі, прислуговування у вівтарі) - особлива тема. Відомо, яке значення надає Церква послуху.
Виконувати все в Ім'я Боже, долаючи в собі старозавітну людину, - завдання дуже важке. Воно ускладнюється ще й тим, що швидко набувається “звикання до святині”, почуття “господаря” (“господині”) в церкві, коли парафія починає здаватися своєю вотчиною, а звідси - зневага до всіх “чужих”, “пришлих”. Тим часом святі отці ніде не говорять, що послух вищий за любов. І, якщо Бог є Любов, як можна уподобитися Йому, самому не маючи любові?
Брати і сестри, що трудяться у храмах, повинні бути зразком смирення, незлобливості, терпіння і елементарної культури: наприклад, вміти відповідати на телефонні дзвінки. Кому випадало телефонувати в храми, знає, про який рівень культури йде мова, - часом і дзвонити більше не хочеться.
Людям, що йдуть у храм, потрібно знати, що Церква - це особливий світ з своїми правилами. Тому не можна йти в храм зухвало одягненим: жінки не повинні бути в штанах, коротких спідницях, без головного убору, з помадою на губах; чоловіки не повинні приходити в шортах, тенісках, у сорочках з короткими рукавами, від них не повинно нести тютюном. Це розділ не тільки благочестя, але й етикету, тому що порушенням норм поведінки можна викликати справедливу негативну реакцію (нехай навіть тільки в душі) у навколишніх. Всі, хто мав з якихось причин неприємні хвилини спілкування з парафіянами - порада: ви прийшли до Бога, Йому і принесіть ваше серце, а спокусу переборіть молитвою і любов'ю.
З книги ігумена Аристарха
"Що потрібно знати про церковний етикет"
