Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ХРЕСНИЙ ХІД В ПОЧАЄВІЗ сонмом священиків та братією Почаївської лаври він урочисто відслужив святкову Літургію в Успенському соборі, де зібралося багато людей. Всі старанно молилися до Матінки Божої, щоб зберегла і покрила Своїм омофором. Після Літургії священнослужителі урочисто винесли з храму чудотворну Почаївську ікону. Їх зустріли з великою іконою Спаса Нерукотворного і православними козацькими знаменами донські козаки. Ікону, писану на полотні, і знамена вони привезли з собою. Цього дня, 14 жовтня 2000 року, Почаївська Лавра святкує своє 550-ти річчя. Цей празник обдарував всіх молитовним, піднесено-благоговійним і урочистим настроєм. Здавалося, козацькі знамена сягали неба, як і молитва козаків, що міцно тримали древка в руках. Їх обличчя під час молитви говорили про те, яку потрібно мати тверду і непохитну віру, щоб через всі перешкоди пронести знамена в Почаївську лавру. ...О мірє всєго міра... тріпотіли козацькі знамена. Саме такі наміри і тверду віру повинен мати християнин. Хресний хід розпочався о першій годині дня. З архієпископом Сергієм на чолі йшла братія Почаївської лаври з хоругвами, а за ними - сотні прочан. Голову колони увінчала ікона Спаса Нерукотворного і козацькі знамена. За ними несли чудотворну Почаївську ікону, яка сяяла, як сонце, і чудесною силою свого сяйва притягувала до себе все більше і більше людських сердець. Число їх налічувало сотні, а може і тисячі. Можливо і напевно, в цей день траплялися чудеса, які поки що залишаються тайними, але час виявить їх. Священство молилося, співаючи тропарі і молитви до преподобного Іова, до Божої Матері, щоб освятили своїм ходатайством хресний хід, а прочани дружно підспівували. Неможливо словами описати цей урочистий хід з іконою. Кожен в собі відчував благодатну радість і силу празника Покрови Богородиці. Цією ж радістю Владика Сергій щедро ділився з кожним зустрічним, як батько, що готовий прийняти всіх немічних і обтяжених долею. Діти радісно забігали вперед до знамен. І ось хресний хід прийшов до зазначеного місця і зупинився біля прекрасно збудованої каплички. Тут архієпископ Сергій відслужив урочистий молебень і сказав проповідь на честь празника Покрови Богородиці та 550-ти річчя Лаври. Після проповіді Владика Сергій освятив капличку. Тепер хресний хід з чудотворною іконою рушив назад до Лаври, яка яскраво сяяла на сонці золотими куполами і кликала до себе. Дорогою братія співала молитву: “Радуйся, Радосте наша, покрий нас от всякаго зла чесним Твоїм омофором...”, а в душі відчувалося таке тепло і втіха... Владика Сергій щедро і радісно кропив святою водою всіх присутніх. Коли краплини святої води зросили обличчя прочан, вони відразу стали ще бадьорішими і ще радіснішими, отримавши сили йти далі з Богом. Попереду виднілася Почаївська лавра, саме вона піднімала дух віруючих під неустанним Покровом Божої Матері. Кожний крок до Лаври ставав твердішим і непереможним. Ось яку силу та віру дав хресний хід прочанам. Такий вид молитви, як хресні ходи, дуже необхідний для нас, бо ми духовно немічні, а вони підносять і укріплюють дух кожного віруючого. Дай Боже всім пройти хоч раз в житті хресним ходом з чудотворною іконою, і всі хвороби і скорботи, як рукою зніме. Найголовніше - зробити зусилля для першого кроку, а Господь допоможе звестися на ноги і сміливо йти тернистим шляхом до спасіння. Нехай Мати Божа усім вам допомагає і кріпить у добрих справах. Слава Богу за все! Софія Верещак
Львівське молодіжне братство |
|||||||
