Світло Православ'я
    Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
 

Інтернет-версія газети
"Світло Православ'я"

Архів номерів

  
№8 (70)  2000 р.

Анонс номера

Зміст номера:

Спас Нерукотворний

Святі безсрібники і чудотворці Косма і Даміан

Що таке розкол?

Коли буде єдність і автокефалія?

Чистий серцем - повірить...

Церковна ієрархія

Про хвороби тілесні, душевні і духовні

Сповідь

Не вбий!

Бізнес очима християнина

На допомогу вчителю "Християнської етики"
Божий світ навколо нас

Дитяча сторінка
Скоринка хліба

Хот-дог і піст

Легенда про Великого Інквізитора

Християнин і політика

Як Бог карає за гріхи

Квітник духовний

Нам пишуть

З усього світу...

 
 
 

Газета
"Світло Православ'я"

Засновник і видавець:
Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви.
Реєстраційне свідоцтво
КВ-975.
Виходить з 1.01.1994р.

Редакційна рада:
протопресвітер Василій Осташевський,
священик Андрій Ткачов,
Анатолій Шевченко,
Оксана Костенко

Адреса редакції:
79008, м. Львів,
вул. Короленка, 3.

Веб-дизайн:
Олександр Денисюк
E-mail:
tarasiy@compclub.lviv.ua
 


 

Інтернет-версія газети `Віра і культура`
 

 
    

БОЖИЙ СВІТ НАВКОЛО НАС

(На допомогу вчителю "Християнської етики")

Мета заняття - бажано передати дитині переживання, відчуття того, що Бог є Творцем всякого блага на землі.

Хотілося би побажати викладачу трохи дитячої простоти, щирості, зачудування Божими проявами в світі.

Як влаштований світ.

Давайте уважно подивимося на світ, в якому ми живемо. Що таке світ? Все, що нас оточує, що ми бачимо і що не бачимо, - все це називається світом.

Світ - а яке слово ви знаєте, що схоже на слово “світ”? (світло, святий, освіта).

Нас з вами оточує чарівний світ: люди і зорі, гори і море, рослини і тварини. Ми бачимо цей світ і розуміємо, що він створений гарно і мудро.

Подивіться вгору, на небо: яке воно - це чудо. По блакитному небосхилі так легко і прозоро пливуть хмарини - сяє сонце і дає нам тепло і світло, і все живе, дивлячись на нього, росте і радіє! Вночі на зміну сонцю випливає місяць, і навколо нього багато-багато зірок, ніби діточок. Неначе ясні оченята, виблискують вони в височині, і немов променисті ліхтарики, освітлюють небесний звід.

А подивіться на землю - яка чарівна зелена трава, засіяна прекрасними квітами. Серед трави чути дзижчання різних комах, над квітами пурхають метелики, літають бджоли і різні мушки. Вся земля схожа на великий красивий килим. І все це створено Божою любов'ю.

Запитання до дітей:

Що ви бачите навколо себе? небо, вулицю, машини, будинки...

Хто зробив машини? Будинки? Люди. (Будинки живі? Машини живі?)

А хто створив небо, гори, хмари і саму людину?

Що з того, що створено, живе й росте? Дерева живі? А що є ще живе?

Чи людина це створила?

Що легше зробити: те, що неживе, чи те, що живе? Хтось із людей може зробити будинок, машину? А чи може людина зробити те, що живе - пташку, дерево, метелика?

Хто ж є Творцем всього живого? А також Творцем самої землі і неба, гір і моря, річок і струмочків, сонця і вітру?

Бог створив все живе. Бог створив красиве, Бог - любить все, що створив.
 

Уляна КРАВЧЕНКО

ДИТИНІ

Ти, питаєшся дитино,
Що треба любити.
Полюби ту міць, що каже
Сонечку світити.

Полюби людину бідну,
Наче свого брата,
Хай будуть тобі ще милі
Край рідний і хата.

А відтак вітця і неньку
Любити потреба -
Бо вони тобі опіка,
Придана із Неба.

Полюби в природі квіти,
Всю красу, всі дива -
Серцем обійми вселенну
І будеш щаслива.
 

Запитання на закріплення:

Що з того, що створив Бог, найголовніше і найважливіше?

Чому Бог це створив? Розкажіть, які спостереження вам підказують, що світ створений Богом гарно і мудро?

Домашнє завдання:

На власний розсуд розповісти про найкрасивішу рослину (квітку) і тварину створену Богом. Намалюй її.

Чи робиш ти щось, щоб зберегти світ, подарований нам Творцем?
 


МОЛИТВА ГОСПОДНЯ

Отче наш, Іже єси на небесіх! Да святиться імя Твоє, да приідет Царствіє Твоє, да будет воля Твоя, яко на небесі і на землі. Хліб наш насущний даждь нам днесь; і остави нам долги наша, якоже і ми оставляєм должником нашим; і не введи нас во іскушеніє, но ізбави нас от лукавого.

Отче наш, Що є на небесах. Небеса - це місце перебування Бога. Але Бог скрізь, небеса простираються над усім Всесвітом і все обіймають. Небо починається там, де залишене все земне і тлінне, де розум і серце підносяться до Божественного і Вічного. Небо - це нагадування про безконечну й особливу долю людини, про його вище призначення. Справжня наша батьківщина на небесах, ми - громадяни Неба.

Хай святиться ім'я Твоє - Ім'я Боже святе саме по собі. Але воно може ще святитися в людях. Святити ім'я Його, значить наближати Його пришестя, виявляти Його присутність, закріплювати Його в наших серцях, підкоряти Йому наше життя, приводити у відповідність з Ним нашу волю. Святі не своїми гідностями святі, а святістю Бога. Ім'я Боже - світло, що проникає в самі глибини людської істоти. Воно будить і оживляє людину. Сотні святих дають нам приклад, як святиться ім'я Боже в людях.

Хай прийде Царство Твоє - Це моління про кінець світу цього і про настання Царства Божого, тут є сподівання на Друге славнозвісне Пришестя Господнє. Але не будемо забувати, що Царство Боже, як сказано в Євангелії, прийде непомітно, тому що воно починається в серці людини. Царство, про яке ми говоримо, - це Царство любові. І кожному хочеться потрапити в нього. Любов - це не отримання задоволення. Вона означає для кожного з нас обмеження нашого самолюбного егоїстичного “я”. Ім'я Боже може святитися і прославлятися не нашими словами і жестами, а тим, що ми самі станемо престолом Слави Божої.

Хай буде воля Твоя і на землі, як на небі. - Як ангели на небесах виконують волю Твою, так і ми на землі хочемо її виконувати. Прохання це не означає, що ми готові терпіти Божу волю, як якусь зовнішню силу, навпаки, ми свідчимо про власну рішучість її здійснювати, ми готові зробитися підданими Начальника життя, прийняти на себе відповідальність синів Божих і ввійти в гармонію, що ми називаємо Царством Божим. Це прохання - сміливе і в якійсь мірі небезпечне для нас, тому що треба бути готовим до того, що Бог здійснить Свою волю, а вона може і не співпасти з нашою волею. Чи погодимося ми з нею чи будемо протистояти?

Хліб наш насущний дай нам на цей день. - Просимо необхідного для життя: їжі, одягу, житла. А те, що понад необхідністю, і служить лише задоволенню, - це віддаємо волі Божій. Якщо буде дано, подякуємо, якщо не буде дано, не станемо нарікати. Але як є насущне для тіла, так є насущне і для душі, оскільки людина складається з тілесного і духовного. І духовне значно важливіше. Без хліба насущного для душі, наша внутрішня людина, “вмирає з голоду”. Але хліб цей - це Святе Причастя, “Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові” (Ін. 6, 33).

І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. - Це умова нашого спасіння. Божественна педагогіка: вчіться прощати і будете прощені, мірою, якої ви міряєте, відмірено буде і вам. Але щиро простити нам дуже важко. Простити в емоційному пориві порівняно легко.
Але те, що ми називаємо прощенням, часто є тільки іспитом, ми нетерпляче чекаємо ознак остаточного каяття, а якщо не бачимо їх, - сердимося і починаємо знову все пригадувати. Щоб навчити себе щирому прощенню, потрібна постійна велика праця нашого серця.

І не введи нас у спокусу - Ми просимо не дати нам впасти, піддатися гріху, спокусі. Але спокуса посилається, щоб ми могли перевірити свою міцність або виявити свою слабість. Той, хто був спокушаємий, може допомогти вистояти тим, хто спокушається. Не уникаємо обставин, не влаштовуємо собі зручне життя, але в існуючих обставинах вчимося і зростаємо духовно. Тобто не обставини змінюємо, а себе змінюємо за християнським законом.

Але визволи нас від лукавого. Буквально значить - спаси нас від диявола. Цього ми не можемо зробити самі, це - дія Бога стосовно нас. Ми урятовані від лукавого Христом, і, приходячи в Церкву, приймаємо святе Хрещення - таємниче єднання з Богом і спасіння від влади диявола. Тепер перед нами шлях відкритий, але він потребує праці і неустанної віри. Молитва - це праця душі, благословенна, і вона винагороджується, якщо тільки ми зважимося працювати.

Л.Сурова
“Православна школа сьогодні”

Рубрику веде
Оксана Жаборинська,
відділ освіти і катехизації Львівської єпархії.


 

На початок сторінки

Hosted by uCoz