Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ХРИСТИЯНИН І ПОЛІТИКА(За матеріалами конференції)З 30 червня по 4 липня цього року у Львові проходила міжнародна конференція на тему “Християнин і політика”, організована Львівською Міською Радою, Інститутом релігії і суспільства Львівської Богословської академії, Республіканською Християнською партією та Фондом св. Володимира. На конференції були присутні делегації з Хорватії та Німеччини. Питання, підняті на конференції, цікаві і актуальні. Як зробити політику в Європі та Україні християнською? Чи можлива політика на засаді християнських чеснот? Що робити, щоб при владі демократичного суспільства стали справжні християни? Цікавою була доповідь німецької делегації. Виявляється, в такій взірцево-демократичній країні, як Німеччина теж виникли проблеми з християнізацією та політичною активністю суспільства. Але чим пояснити, що в країні, де релігія ніколи не була гонимою, а навпаки, підтримувалася державою, люди все більше відходять від Церкви. Новий канцлер Німеччини - представник лівих партій - атеїст, і першим відмовився від старої президентської Присяги, де є слово Бог. В країні три релігії: католицизм, протестантизм та іудаїзм є державними релігіями, які вивчаються в школах, а решта релігій вважаються релігіями меншостей і також вільно практикуються. Спостерігається відхід людей від громадського і політичного життя. Тільки 3% населення є членами партій та громадських організацій. У виборах приймає участь менше 60% населення. Тільки 20% населення Східної Німеччини хрещене. Люди стають все більше егоїстичними, їх не цікавить суспільне благо, вони стають індивідуалістами, зацікавленість обмежується особистими інтересами, інтересами сім'ї, по принципу “моя хата з краю”. Особливо відчувається це серед молоді. Молодь, втративши духовні орієнтири, і відірвавшись від історичних церков, часто попадає в крайні екстремістські організації, як політичні, так і релігійні. Не буду описувати політичний та релігійний стан України, про що також говорилося на конференції. До того рівня демократії, взаємоповаги, що є нормою в Німеччині, нам ще далеко. Та, коли один з учасників запитав німців, яку пораду вони можуть дати, щоб позбутися “окупантів” (росіян), то керівник делегації з Німеччини коротко відповів: “Вони громадяни України”. Для німців слово “громадянин” - це все. Це захист Конституції, це повна рівність, незалежно від національності, віросповідання, мови. Але чому падає релігійність в історично християнських демократичних країнах? Чи не є причиною цього ідеологія католицизму та протестантизму? А якщо так, то що вони несуть нам, і навіщо нам їх християнські доктрини? Анатолій Шевченко,
м. Львів |