Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ПРАВДА ПРО ФАТІМУ(Продовження. Поч. у №6)ПЕРШЕ ЯВЛЕННЯ “ДАМИ” - 13 ТРАВНЯ 1917 Р.- Краще підемо додому, - сказала я моїм маленьким родичам. - Блискає і може початися гроза. Ми почали спускатися . Коли були майже на середині схилу, поруч з великим дубом, ми раптом побачили ще одну блискавку, і за декілька кроків побачили Жінку, одягнену в біле, що сяяла яскравіше за сонце. Вона випромінювала світло, як кришталь, наповнений водою коли на нього падає проміння яскравого сонця. Вражені цим явищем, ми зупинилися. Відстань була приблизно півтора метра. Тоді Богородиця сказала: - Не бійтеся! Я не заподію вам зла! - Відкіля Ви явилися? - запитала я Її. - Я прийшла з Неба! - І що ви від мене хочете? - Я прийшла для того, щоб попросити вас приходити сюди протягом шести наступних місяців кожного 13 числа в цей час. Тоді Я скажу вам, хто Я, і що Я хочу. Після цього Я повернуся сюди в сьомий раз. - Я теж потраплю на Небо? - Так! - І Жасінта? - Теж! - І Францішко? - Теж, але він повинен прочитати ще багато разів Розарій. Я пам'ятаю ще, що запитала про двох дівчат, що померли. - Потрапила Марія дас Невес на Небо? Так. - А Амелія? - Вона залишиться до Страшного Суду в чистилищі. - Хочете ви запропонувати себе Богу, щоб переносити всі страждання, які Він вам пошле, для покути гріхів, що так ображають Його, і заради навернення грішників? - Хочемо! - Тоді ви повинні будете багато страждати, але милість Божа буде вашою силою! Коли Вона сказала ці слова, то розкрила долоні і передала нам сильне світло, що ніби відбивалося від Її рук. Воно проникло нам у груди й в глибину душі, і ми відчули себе в Бозі, Що і був Світло, більш ясно, ніж якби ми відбивалися в дзеркалі. Ми впали на коліна і з великою щирістю повторили: - Пресвята Трійце, я молюся Тобі, Боже мій, я люблю Тебе в Святому Таїнстві. За мить Богородиця додала: - Читайте щодня Розарій, щоб був мир на землі і прийшов кінець війни! Після цього Вона почала повільно підніматися в напрямку сходу сонця, поки не зникла в нескінченності простору”. “Францішко чув тільки частину всієї цієї розмови, - розповідала Лючія, - він бачив Даму неземної краси, але не чув Її слів, бо час від часу поглядав на овець. Хлопчик хотів навіть побігти за ними, але Дама зупинила його: “Нехай Францішко залишиться тут”, - Сказала Вона”. От, власне, що відомо з першого явлення “Дами”. Скажімо про специфічність світла і його випромінювання: “Вона випромінювала ще більш сяюче світло, ніж саме сонце, коли проходить через кришталь, наповнений водою” - порівняння з кришталем дають нам право говорити про характеристику фатімського світла - воно близьке до заломлення, відбитку, як в дзеркалі. Ці характеристики світла наводять нас на категорію нежиттєдайного (як і порівняння з кришталем), цілком відмінного від неперервної по-своєму і, можна висловитися, органічної дії благодаті Святого Духа. Цікаво й те, що “Францішко... бачив Даму , але не чув Її слів...”. А, наприклад, преп. Михей, послушник преп. Сергія, що був присутній при явленні Богородиці преп. Сергію, теж не чує вимовлених слів, але він настільки вражений тим, що відбувається, що, як він говорить, в нього “ледве душа не розлучилася з тілом”. Францішко байдужий до явлення, - тому ми можемо припустити про телепатичний характер звертання “Дами” до Лючії (на рівні думки). ”Я не впевнена в точності кожного слова. Я зберегла зміст і виразила його в словах так, як зрозуміла. Це нелегко пояснити”, - свідчить Лючія на одному з опитуваннь. Ці уявні співбесіди і, особливо, питання Лючії до “Дами” - точна ілюстрація одного з видів бісівського нападу за термінології преп. Ніла Сорського. “Дама” вимовляє своє прохання до волевиявлення дітей: “Я прийшла..., щоб, попросити вас ...” Вимальовується і ще щось, що ніяк неможливо православним сприйняти: є ряд деталей, які пов'язані з чисто католицьким релігійним світоглядом, що має відмінні від православних догмати. Це догмат про чистилище і рекомендація “займатися Розарієм “. Наші Святі Отці бачать це інакше. От як, наприклад, пише про догмат чистилища преп. Максим Грек: “відступите від пагубної Орігенової єресі (підданій анафемі на V Вселенському соборі), що вогнем чистилища протягом багатьох років очищається душа, наповнена всякими гріхами, а потім звідтіля переходить у життя вічне”. Розглянемо ще практику моління за “Розарієм”. Власне католицька форма цієї молитви, так чи інакше є результатом відпадіння латинян від Вселенського Православ'я, і відноситься до періоду між XII і XIV сторіччями. Той “Розарій”, по якому молилися на початку нашого століття португальські діти, залишився нам невідомий, але оскільки відомо, що Лючія, Францішко і Жасінта в момент явлення були неписьменні, ми можемо припустити, що це було лише декілька молитов, які вони могли знати напам'ять. Але ось перед нами два варіанти “Розарію”, зовсім ще недавнього часу - 1974 і 1992 р. що представляють собою своєрідний плід фатімських подій - після Фатіми “Розарій” поширився дуже широко. У “Розарії”, ми зустрічаємо не тільки посилання на повеління “Фатімської Дами” читати “Розарій”, але і 42-кратне повторення однієї з фатімських молитв, повідомлених дітям. І, крім того, цілий букет єресей. З першої ж сторінки, з перших же рядків - католицьке філіокве: “Вірую в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця і Сина виходить”, що є відступом від правил Вселенських соборів. 12 раз на сторінках “Розарію” сповідається єретичне католицьке вчення про непорочне зачаття Пресвятої Богородиці, оголошене в 1854 р. папою Пієм IX. Двічі зустрічається в цьому “Розарії” догмат про чистилище. В словах “Не тільки заслуги і жертва самого Іісуса Христа, але і всіх мучеників і святих і кожного віруючого складають скарб Церкви” присутнє непряме сповідання вчення про надзвичайні заслуги святих, разом з його бухгалтерією. Є нагадування про “намісництво Римського Першосвященика Христу” і його “непомильність в питаннях релігії”; “відпущення гріхів священиком, що має юридичну чинність” з посиланням на католицький Тридентський Собор 1545-1563 р. Сповідується ще одне нововведення: “співучасть у Спокуті разом з Сином Іскупителем” Пресвятої Богородиці. І це не говорячи вже про те, що ми зустрічаємо в цьому “Розарії” ще й такі “перли”: Спаситель, ніби-то, “просив Іоана Хрестителя вчинити над Ним хрещення в встановленому порядку з покаянням гріхів”; “Іоан Предтеча возлив воду на главу Іісуса”. Чи не занадто багато застарілих і нових єресей і хули проходить крізь ці молитви? Ієродиякон Макарій
"Правда про Фатіму" |
|||||||
