Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
СВЯЩЕНИК І ПАРАФІЯНИАпостол Павло вчить: “Отже, кожен повинен розуміти нас, як служителів Христових і будівничих таїн Божих” (1Кор. 4, 1). У іншому посланні він нагадує вірним про необхідність послуху священикам в духовних питаннях і в питаннях Таїнств: “Слухайте наставників ваших і будьте покірні, бо вони постійно дбають про душі ваші, як зобов'язані дати звіт; щоб вони робили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисно” (Євр. 13, 17). Не поспішаймо засуджувати священика за його людські слабкості. А підтримаймо своїми молитвами і доброзичливістю. Оскільки він виріс серед нас, тому і носить на собі відбиток наших звичаїв. “Чи знаєте ви, хто такий священик? - запитує свт. Іоан Златоуст в своєму коментарі на послання ап. Павла до Тимофія і відповідає: “Його служіння робить його подібним до Ангелів. Він заслуговує поваги більшої, ніж батьки. Він наш духівник. Той, хто шанує священика, в його особі вшановує Самого Христа”. Нехай не гризуть вас сумніви чи благодатні Таїнства, які чинить священик з очевидними слабкостями і хибами в характері. Як золото, занурене в брудну воду, не втрачає своєї ціни, так і служби священика, завжди істинні і благодатні. Свт. Іоан Златоуст говорить, що священик - є знаряддям в руках Божих. За свої промахи і за ввірені йому душі священик сам відповідатиме перед Богом (Євр. 13, 17). Розповідають про Марка Єгиптянина, що він тридцять років не виходив з своєї келії. Духівник скиту приходив до нього, здійснював чин Божественної літургії і причащав Святих Дарів. Диявол вирішив випробувати непохитну стійкість в вірі Марка, ввести його в гріх осуду. Якось до нього прийшла людина, одержима бісом і попросила зцілити його. Її вустами заговорив диявол: “Авва, твій духівник смердить грішником, не впускай його в свою келію”. Старець смиренно відповів: “Не судіть, і не судимі будете. Навіть, якщо він грішник, Бог спасе його, бо сказано: “Отже, признавайтеся один одному в провинах і моліться один за одного, щоб вам зцілитися: бо багато може щира молитва праведного (Як. 5, 16)”. Сказавши це, старець помолився, вигнав біса з людини і відпустив його зціленим. Коли ж, як завжди, прийшов священик, старець прийняв його з радістю, без тіні сумніву. Бачачи віру і простоту старця, Бог подав йому знак. Старець розповідав: “І побачив я Ангела Господнього, що зійшов з неба і поклав руку на голову пресвітера, і той ніби перетворився в вогняний стовп. Я здивовано спостерігав і раптом почув голос: “Людино! Чому так дивуєшся? Якщо цар земний не дозволяє недбайливому сановнику стати перед собою, то невже Цар Небесний не очистить Своїх слуг, що чинять Святе Таїнство Тіла і Крові Христової, і не покриє їх небесною славою?” Так св. Марк удостоївся побачити чудо благодаті на священикові. Нехай Господь наш Іісус Христос, перший і вічний Архієрей, заступництвом Пресвятої Богородиці і силою Благодаті Святого Духа вчинить гідними виконавцями таїнств Божих і спадкоємцями святих апостолів і теперішніх, і майбутніх ієреїв Христової Церкви. Миряни ж повинні бути слухняні своїм духовним пастирям, як Самому Христу, щоб при їх участі удостоїтися спасіння і бути гідними Царства Небесного. “Афонське приношеніє сучасної православної духовності”,
Афон |