ДИТЯЧА СТОРІНКА
МУЧЕНИК ІОАН,
МЛАДЕНЕЦЬ КИЇВСЬКИЙ
Дванадцятого травня святкується пам'ять мученика Іоана - младенця, який постраждав в Києві від київських язичників за декілька років до Хрещення Києва рівноапостольним Володимиром.
В 983 році великий князь Володимир ходив на народ ятвигів, який жив біля Нижнього Новгорода і підкорив їх землю.
Після повернення до Києва він, за звичаєм, приніс подячну жертву ідолам. Старшини і бояри сказали йому: “Кинемо жереб на хлопця і дівчину, на кого впаде, того і принесемо богам”.
Жереб впав на юного Іоана, сина варяга, християнина на ім'я Феодор, який жив в Києві.
Тоді посланці прийшли до батька і сказали йому:
- Віддай сина богам, вони вибрали собі його в жертву.
- Ваші боги бездушні ідоли, створені руками людськими. Єдиний Бог, Якому поклоняються греки, - це Творець неба і землі; не віддам мого сина бісам.
Розлютилися від цього слова кияни, яких багато збіглося. Вони швидко увірвалися у двір варяга, зламавши ворота; він стояв в сінях, тримаючи сина на своїх руках.
- Дай сина твого, - кричали кияни.
- Нехай боги ваші самі прийдуть і візьмуть його, - відповідав їм батько.
Тоді язичники підрубали сіни і вбили їх обох.
Мощі мученика Іоанна младенця почивають в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
СВЯТИЙ ЮРІЙ
Святий Юр раз їхав полем,
Він удалий був юнак,
Списа мав, що люто коле,
А на грудях святий знак.
Під ним коник жваво грає,
Копитами дудонить,
Вітер гриву розвіває,
Збруя в сонці мерехтить.
Глянув Юр - а там в долині
Притаївся лютий змій,
Плює з пащі вогнем синім,
Виклика його на бій.
Потис коня стременами,
Застогнала вся земля -
Скочив, вдарив Юр без тями,
Проколов наскрізь змія.
В Україні святий Юрій
Має шану і любов,
Всіх, хто не бояться бурі,
Він бере під свій покров.
Люблять Юрія святого
Діти, молодь, юнаки,
Він їм зичить списа свого,
Він веде на бій палкий.
Роман Завадович
