Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
КРИВАВІ МЕСИДіалог з православним священиком- Отче, скажіть, що це за релігія така - сатанізм і чому її послідовники останнім часом настільки кровожерливі! - Сатанізм - це відкрите поклоніння сатані як Богу, - розповідає о. Анатолій. Це бунт людини проти Бога. Останнім часом спостерігається масове явище апостасії, тобто відходу від Бога. Але оскільки святе місце порожнім не буває, то місце Бога в душі займає сатана. Сатанізм виник у XVIII сторіччі під впливом єврейських кабалістичних сект, але потім його на озброєння взяли масонські ложи. В XIX сторіччі під впливом вже масонських лож він почав рости, як гриби після дощу. До нас сатанізм йде зі США, які сьогодні є світовим центром сатанізму. В самих Штатах він прийняв настільки масовий характер, що з ним повинні рахуватися і політичні лідери. - У якому розумінні - рахуватися? - Рахуватися в прямому політичному змісті: щоб бути обраним в якийсь виборний орган, кандидат повинен заручитися заступництвом сатанинської церкви. В армії США навіть існують чорні капелани. За останні два роки через наш Реабілітаційний центр пройшов не один десяток молодих людей з сатанинських сект. Всі вони через покаяння й особливий чин приєднання ввійшли в Православну Церкву. Люди ці були з різних регіонів країни і з інших республік колишнього Радянського Союзу, але інформацію від них я одержував ту саму: скрізь - криваві ритуали. Під час чорних мес у багатьох сектах приносяться в жертву немовлята або невинні дівчата. Нерідко і таке явище, коли дівчат-сектанток змушують вагітніти від своїх же адептів, родити і потім приносити дітей на чорну месу в жертву сатані. В мене були такі жінки. Вони розповідали мені, як потім їх дітей під час чорних мес заколювали ритуальним кинджалом. Я знаю жінку, яку повинні були посвятити у високий ступінь - жриця сатанізму, але при цьому вона повинна була принести в жертву свою восьмирічну дочку. Вона відмовилася це зробити, усвідомила весь жах сатанізму і перейшла, покаявшись, у Православну Церкву. Переді мною лежить “Сатанинська біблія” Антона Шандо ра Лавея, де на 93-й сторінці прямо сказано: “Якщо вашому успіху або щастю хто-небудь заважає, ви йому нічим не зобов'язані. Він заслуговує бути роздавленим під каблуком. Коли людина своєю ганебною поведінкою (ганебною перед сатаною. - А.Б.) практично кричить про те, щоб його знищили, то, без сумніву, ваш моральний борг складається в тому, щоб знищити його”. Так що сатанинські жертвопринесення на чорних месах - звичайні явища. І те, що проникає в нашу пресу, - маленька дещиця того, що відбувається насправді. - Які умови сприяють приходу людей до сатанізму? - Я приходив до висновку, що наркотики і наркоманія - це теж вид сатанізму. Американський католицький священик Джефріс Теффон, що довгий час вивчав явище сатанізму в Америці, відзначив, що є сім щаблів присвяти сатані. На першому щаблі знаходяться різного роду картярі і дрібні маги, на другому - алкоголіки, наркомани і ті, хто захоплюється рок-музикою. В даний час що ми бачимо? Наша молодь погрузла в сексі, наркотиках, пияцтві. Майже за три роки я прийняв півтори тисячі молодих людей, що страждають наркоманією, і з них ніхто нічого не знав про Бога, про Православну Церкву, про Христа, про духовне життя. Серед них не було жодного, хто б дотримувався цноти, а всі вони були в віці від чотирнадцяти до двадцяти п'яти років. І серед них я не зустрів жодної молодої людини з традиційно віруючої сім'ї. - А як пояснити їм, молодим, що алкоголь, наркотики і в результаті сатанізм - це страшно? - А це ніяк не поясниш! Вони самі зрозуміють, коли влипнуть в історію. Але, безумовно, говорити про це треба. А зрозуміє людина або ні - інша справа. І говорити треба якомога раніше. З дитинства. Адже всі вони, мої сьогоднішні молоді парафіяни, некормлені материнським молоком, вони “пляшкові” діти. А “пляшкові” діти, як відомо, різко відстають духовно і психічно від дітей, вигодуваних грудьми. Це добре відомий і лікарям, і священикам факт. Підводячи результат усьому сказаному, особливо хочу відзначити, що немає сатанізму без алкоголізму, наркотиків, рок-музики, сексу. І немає сатанізму без кривавих ритуалів. Уникнути всього цього можна, лише наповнивши душу духовністю, тобто звернувшись до Бога. Все наше життя визначене Богом, тому що Господь - Творець світу і Творець людей. А коли людина живе без Бога, нічого гарного в її житті не буде. Май вона хоч сотню блискучих “мерседесів”, гарем гарних коханок і десяток розкішних котеджів по цілому світу - заспокоєння духовного він не знайде. І чим більше буде мати, тим гірше буде в нього на душі. З газети “SOS” №6, 2001
Не так давно в Почаївську Лавру прийшов молодий чоловік з Києва з проханням сховати його від сатанинської секти. Він розповів, що належить до адепта високого рівня посвяти, і для дальшого “росту” йому випав жереб принести в жертву свою дитину. Він знав їх закони, що якщо він це зробить, то наступною жертвою стає вже він сам. Тут він опам'ятався і вирішив втекти з секти. Але такого в них не буває. Втікачів переслідують і вбивають. За допомогою магії вони контролюють будь-яке переміщення своєї жертви, бачать її як в телевізорі, і сховатися від них неможливо. Єдине місце, куди вони не можуть проникнути з допомогою чар, є православний монастир. Тому вони так ненавидять монастирі і монахів. Сюди, в Почаївський монастир він і приїхав сховатися, тут він каявся у своїх вчинках. Хоча невідомо, зі страху чи щиро. З бесіди з насельниками Лаври.
Анатолій Шевченко, м. Львів |