Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети "Світло Православ'я"

№8 (82)  2001 р. Анонс номера Зміст номера: Преображення Господнє Преподобний Лаврентій Чернігівський Практика чиноприйому в історії Церкви Криза Католицької Церкви Хресний хід по Україні дійшов до Львівщини Вплив посту і молитви на організм людини Почаївська Лавра та її святині Монастир - мірило віри Дитяча сторінка Дитинство і юність преподобного Авраамія Смоленського Велика зрада Явлення мертвого Записи святителя Петра Могили Про Літургію нашу та уніатську Ритуальне вбивство Криваві меси. Діалог з православним священиком Православна сім'я. Розлучення Життя та чудеса почаївського старця схимонаха Амфілохія       Газета "Світло Православ'я" Засновник і видавець: Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви. Реєстраційне свідоцтво КВ-975. Виходить з 1.01.1994р. Редакційна рада: протопресвітер Василій Осташевський, священик Андрій Ткачов, Анатолій Шевченко, Оксана Жаборинська Адреса редакції: 79008, м. Львів, вул. Короленка, 3. а/с 1352 Веб-дизайн: Олександр Денисюк E-mail: alexdeni@mail.ru   Від   20.1.2001 Від   24.1.2001

ДИТЯЧА СТОРІНКА ДИТИНСТВО І ЮНІСТЬ ПРЕПОДОБНОГО АВРААМІЯ СМОЛЕНСЬКОГО Одним з молитвенників землі Смоленської є преподобний Авраамій, мощі якого почивають в самому місті. Життя преподобного Авраамія Смоленського наповнене великих скорбот. Вороги не залишали його в спокої, жорстоко наговорювали на нього і в усьому звинувачували. Їм вірили, а праведника судачили і не раз йому доводилося переходити з місця на місце. Народження преподобного Авраамія було плодом молитв його батьків, великою милістю Божою. До Авраамія у його матері народилося три дочки. Це засмутило обох батьків і вони постійно молилися Богу, щедро роздавали милостиню бідним, щоб у них народився син. Ще до його народження одній праведній черниці було видіння про майбутнього преподобного. Після вечірнього молитовного правила вона заснула. І сниться їй, що хтось постукав у двері її келії і покликав: “Скоріше вставай і йди до Марії. Вона народила дитину, для якої ти будеш хресною матір'ю”... Сон продовжувався. Монахині здавалося, що вона встала і попрямувала в дім Марії і побачила там численних священиків в світлих ризах, котрі хрестили дитину, а біля них стояла пресвітла Жінка і тримала в руках білий одяг, подібний до снігу... Слуги запитали її: “Кому, Владичице, велиш ти віддати цю дитину?”... Світла Жінка звеліла піднести його до Себе, покрила його білою одежиною і віддала матері. Це видіння інокиня передала Марії. Народження Авраамія було дуже радісною подією для його батьків. Охрестивши його, вони виховували дитину в благочесті. Коли хлопчик досягнув відповідного віку, його віддали вчитися. Незабаром він звик розуміти Писання: благодать, котра була на ньому, врозумляла його і наставляла на розуміння того, чого вчили його вчителі. І в юнацькі роки у нього було світосприйняття дорослого. Він не забавлявся з своїми ровесниками. Хлопчик замість того любив ходити на церковні богослужіння або читати книги. І ось Авраамій уже виріс... Він виділявся своєю красою. Батьки хотіли одружити його. Але він не прагнув одруження. Коли батьки померли, він роздав по церквах, монастирях і бідним своє майно, а сам вирішив відректися від всього світського і став на подвижницький шлях. Бог явив його святість. Коли одного разу на вимогу ворогів єпископ Ігнатій заборонив йому священнослужити, у Смоленському краї стала страшна засуха, котра не припинилася, незважаючи на старанні молитви народу Божого. Тоді зрозуміли, що Бог послав цю кару за осуд невинного Авраамія. Єпископ попросив його відправити молебень про дощ, і відразу ж земля змочилася водою. Преподобний Авраамій помер у першій чверті ХШ ст. Його пам'ять - 21 серпня ст. ст. (3 вересня н.ст.)     О, Пресвятий Учитель наш, Ти научив нас “Отче наш”, Ти від гріхів усіх нас спас. Ти про любов нам говорив, З любов'ю вмер, з любов'ю жив. Бога - Отця за нас просив, Святую Кров за нас пролив. Ти серед нас був лиш один, Безгрішний, бо Ти - Бога Син. Наше життя - часова мить, Яку потрібно так прожить, Щоби прощати всім й любити, Допоки в світі будем жити. В. Круковська

 

На початок сторінки