Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ХРИСТОС ВОСКРЕС!Пасхальне послання
Сьогодні разом з ангелами і всіма святими ми оспівуємо і славимо Христове Воскресення, сподобляючись бути причасниками небесної радості, бо, як для земних, так і для небесних, спільною Божественною трапезою і Пасхальним Агнцем є Воскреслий Христос - Спаситель світу, наша надія і наша віра. „Приидите, все вернии, поклонимся святому Христову Воскресению: се бо прииде Крестомъ радость всему миру. Всегда благословяще Господа, поемъ Воскресение Его: распятие бо претерпевъ, смертию смерть разруши”. Такі протилежні за змістом слова, як хресна смерть і воскресна радість, сьогодні стають поряд і поєднуються, бо смерть переможена і переможена назавжди. Земля тепер уже не є місцем прокляття, куди була вигнана людина після гріхопадіння, а стає благословенною нивою, на якій росте і зріє пшениця Христова. Це вже не безвідрадна в'язниця, де панують плач і скорбота, труд і хвороба, а, навпаки, училище, в якому виховуються християни для життя вічного. Візантійський богослов Миколай Кавасила говорить, що люди через непослух Богові були відділені від Бога потрійною перепоною - ушкодженою своєю природою, гріхом і смертю. Спаситель повертає людям істинне спілкування з Богом, усунувши всі перешкоди: зцілив перше (природу), - прилучившись до людської природи, знищив друге (гріх) - смертю на Хресті, а останнє - володарювання смерті - вигнав цілковито з природи Воскресенням. Своїм подвигом аж до смерті хресної Господь звільнив нас від гріховної провини, виправив наші беззаконня і подарував нам Свою непереможну перемогу. Своєю смертю Він умертвив також джерело і силу смерті - гріх. Своїм Воскресенням Спаситель розкриває тайну призначення людини, що є образом і подобою Божою, спадкоємицею майбутніх вічних благ. Тому Воскресення Христове - це, поза всім, основа нашої віри, а Воскреслий Господь - “Нова Пасха” - незаперечна запорука воскресення з мертвих. До Його Воскресення смерть була страшною для людини; після Воскресення, навпаки, людина стала страшною для смерті. Відтоді, як Воскреслий Христос переміг смерть, її впевнено і сміливо зневажають учні Христові: мученики, серед яких були і малі діти, і юні діви, - всі нехтують нею. Але одних лише благоговійних спогадів про Господні страждання, смерть і преславне Воскресення недостатньо. Необхідно, щоб наше земне життя у всіх його проявах було у тісному єднанні з Христом, бо, як навчає нас святий апостол Павло: “якщо ми з'єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з'єднані і подобою воскресення, знаючи те, що давній наш чоловік був розп'ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха...” (Рим. 6, 5-7). Наше існування, наше ставлення до Бога і ближнього, все наше єство повинно носити на собі печать нерозривного єднання з Христом, відбиток Духа Його Божественної любові, добра і правди у щоденному подвизі нашого християнського життя, щоб нам досягнути “єдності віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного віку Христового... і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини” (Єф. 4, 13, 24). Христос воскрес! Воскрес для того, щоб і ми благодаттю і силою Його Воскресення воскресили себе із своїх гріхів. Тепер все залежить від нашого особистого бажання, віри, відданості і наполегливості. Кожен хай розбудить себе від гріховної смерті вірою, молитвою, покаянням, і тоді Воскреслий Господь приведе нас до нового життя: у кожного буде новий розум, нове серце, нові почуття, нова совість. „Тільки той має повну і невід'ємну радість Воскресення Христового, - говорить святитель Філарет (Дроздов), - хто з Христом і сам воскрес внутрішньо і має надію воскреснути урочисто (в майбутньому), а цю надію має тільки той, хто бере участь у хресті, стражданні і смерті Христових: “з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитись” (Рим. 8, 17). Тому, якщо ми в святковій радості забуваємо хрест і смерть Христову, що закликають нас розп'яти свою плоть з пристрастями та похотями, потрапляємо в духовну небезпеку - розпочате духом закінчити плоттю, тобто з тих, хто святкує Воскресення Христа, можемо перетворитися на тих, хто розпинає Його знову”. Отже, будемо щиро прагнути і невтомно турбуватися про те, щоб Свята Пасха була для кожного з нас переходом “від низини скорбот і смерті до Єрусалиму горішньої слави”, де у вічному житті з Воскреслим Господом вірні будуть славословити Його перемогу словами блаженного Августина: “Тобі хвала, Тобі слава, Джерело милосердя!”. Вітаю вас, улюблені у Христі всечесні отці, дорогі брати і сестри, з світлим празником Христового Воскресення. Нехай в ці святі дні благодатний мир Божий наповнить ваші серця і нехай ніщо не затьмарює вашу світлу радість, бо, як говорить святитель Іоан Златоуст: “це день, в який (Господь) забрав з усякого обличчя сльозу, це день перемоги над смертю, це день життя тих, хто знаходився в пеклі; це день, в який Первородний воскрес з мертвих і приніс світові радість”. З ласки Божої
смиренний архієпископ Львівський і Галицький АВГУСТИН Пасха Христова, 2002 р. |