Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви
Інтернет-версія газети
|
|
Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви |
|
|
ТАЄМНЕ СТАЄ ЯВНИМВиділимо з моря сучасних церковних чудес одне із найвражаючих: витікання рідини, зовні схожої на кров, з ікони “Покладання тернового вінця на главу Спасителя” у Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Воно спостерігалося в 2001 році напередодні Пасхи, в ніч з Великої П'ятниці на Велику Суботу, тобто в той самий день року, коли на Іісуса Христа дійсно надягали терновий вінець. Свідками чуда стали не тільки тисячі звичайних прочан, але й церковні ієрархи, в тому числі Патріарх Єрусалимський Іриней, керівник Руської Духовної Місії в Єрусалимі ієромонах Феофан. - Це не єдине знамення, що було цього року в Єрусалимі, - сказав ієромонах Феофан. - Відразу після Храму Гробу Господнього замироточили ікони і в інших церквах. А потім і цілий монастир - преподобного Герасима Йорданського. Ікони, стіни, підлога, стеля... Такого ще не було ніколи... Перше питання, відносно того, що тут діється: чи було таке колись? Виявляється, було, причому двічі, і в цей же день: у 1572 році і в 1939-му. Це вже якась зачіпка. Якщо ми знайдемо, що у всіх трьох випадках після цього відбувалося щось подібне, то таємниця цього сигналу почне відкриватися. У першому випадку через півроку після чуда в знамениту Варфоломіївську ніч було вирізано близько 30 000 французьких протестантів (гугенотів). В другому, теж приблизно через півроку, почалася Друга світова війна, коли позбавили життя десятки мільйонів людей. У третьому, з майже таким же зсувом у часі були знесені вежі Всесвітнього Торгового Центра в Нью-Йорку, в результаті чого загинули кілька тисяч чоловік. Яке ж однакове ядро ріднить ці події? Якщо Бог про щось попереджає віруючих, то це повинно бути попередженням. Тому для пояснення кровоточіння у Великодну ніч біля Гробу Господнього нам варто взяти до уваги не подію, що відбулася через півроку після знамення, а духовний зміст історичного періоду, що відкривався цією подією. Різанина 1572 року розірвала мирний договір між католиками і протестантами, який підписали у Сен-Жермені, і привела до жорстоких релігійних воєн, що закінчилися перемогою протестантизму, і до швидкого обмирщення європейців. Варфоломіївська ніч стала прологом до розгорнутого наступу на світ матеріалізму і атеїзму, хоча її організатори ставили перед собою зворотні цілі. Друга світова війна теж привела до наслідків, протилежних тим, на які розраховували націонал-соціалісти: розгромивши в основному нашими руками Гітлера, світовий імперіалізм неймовірно посилився, виграв у СРСР холодну війну і після американської “сексуальної революції” шістдесятих років зробився не тільки Новим Вавілоном, але й Новим Содомом з Гоморрою, що прагне встановити всюди “новий світовий порядок”. Виходить, згадані знамення пророкували посилення влади пітьми. Схоже, таке ж значення має воно і тепер. 11 вересня 2001 року започаткувало запеклу спробу знову ж негідними засобами зупинити знахабнілу “вавілонську блудницю”, але знову наслідки ще гірші: вона зважується на новий, більш могутній наступ. Що ж, це цілком узгоджується зі Святим Письмом: перед кінцем світу на трон повинен зійти антихрист, якому поклониться більша частина людства. Але це не повинно привести нас до зневіри. “Дівєєвська таємниця” обіцяє нам перетворення перед цим Росії в - православне царство, що буде світочем миру і притулком для тих, хто антихристові не вклонився. От про що нам треба всім ніколи не забувати. Віктор Миколайович Тростніков,
"Русский Дом" №1, 2002 |
|||||||
