Видання Львівської єпархії Української Православної Церкви

Інтернет-версія газети "Світло Православ'я"

№5 (91)  2002 р. Анонс номера Зміст номера: Пасхальне послання архієпископа Львівського і Галицького Августина Пасха: вихід з пекла Пасха: смерть і страждання - як розуміють її католики та протестанти Свята великомучениця Ірина Таємниця гробу Господнього Пасха в часи гонінь на Церкву. Пасха у вигнанні Як матінка Діонісія з кіньми христосувалася Пасха в Москві Життя молодих людей зараз є далеко не простим... Сторінка православної молоді Пасхальне диво В ніч на пасху. Дитяча сторінка Парадокси релігійної статистики Таємне стає явним Оновлення ікони Що хоче нам сказати Господь? Падіння з дзвіниці Симпатичне чудовище Яблуко Молитва матері Тяготи сучасних жінок-мироносиць Дві кави по-турецьки Моя дружина православна... (Лист в газету) "Обливаний понеділок" З усього світу...       Газета "Світло Православ'я" Засновник і видавець: Львівське єпархіальне управління Української Православної Церкви. Реєстраційне свідоцтво КВ-975. Виходить з 1.01.1994р. Редакційна рада: протопресвітер Василій Осташевський, священик Андрій Ткачов, Анатолій Шевченко, Оксана Жаборинська Адреса редакції: 79008, м. Львів, вул. Короленка, 3. а/с 1352 Веб-дизайн: Олександр Денисюк E-mail: alexdeni@mail.ru   Від   20.1.2001 Від   24.1.2001

ТЯГОТИ СУЧАСНИХ ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ МОЛИТВА МАТЕРІ В одному підмосковному храмі працює сторожем нестарий ще чоловік. У нього впалі щоки, рання лисина - здебільшого результат буйної пиятики в молодості. Зараз він не п'є. - Зайшов, - розповідає, - якось випадково в храм з цікавості і з пляшкою горілки в кишені. Стою, дивлюся, чудно якось, дорослі люди, а поклони б'ють, хрестяться. І раптом пронизало, як розпеченим залізом - такою ненависною стала пляшка в кишені. Вийшов за огорожу і вилив її прямо на землю. І - знову в храм. І якось само собою вийшло: все, більше пити не буду. Знаю його матір. Коли запитала, як зцілився її син від тяжкої недуги, вона заплакала: - Молилася, дуже молилася. “Само собою вийшло”... За цим “само собою” молитовна праця люблячої матері. І може, саме тоді, коли пронизало його душу озаріння, стояла ця жінка похилого віку на стертих до крові колінах і молила Бога спасти свого заблудлого сина. Він про це і не довідається ніколи. То нічого, що не довідається. Але ж кинув пити, кинув шабашити серед таких, як він, заблудлих, і прийшов сторожем в храм Божий за скромну зарплату чесно працюючої людини. Допоможи йому, Господи. І матері його воздай сторицею за терпіння. Наталя Сухініна

 

На початок сторінки